Пострєхін Сергій Альбертович

Сергій Пострєхін; Пострєхін Сергій Альбертович
	Сергій Пострєхін (№ 5) на фініші «золотого» заїзду на Олімпіаді. Сергій Пострєхін (№ 5) на фініші «золотого» заїзду на Олімпіаді.
Загальна інформація
Громадянство	Україна; СРСР
Місце проживання	Херсон
Народження	1 листопада 1957 (66 років); Херсон
Зріст	195 см
Alma mater	Херсонський національний технічний університет
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	Веслування на байдарках та каное
Дисципліна	Веслування на каное
Спортивне звання	Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб	«Динамо» Херсон
Нац. збірна	СРСР
Участь і здобутки
Нагороди
	Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Спортивні медалі
Представник СРСР
Веслування на байдарках та каное
Олімпійські ігри
Чемпіонати світу

Сергій Альбертович Пострєхін (1 листопада 1957, Херсон) — український каноїст, олімпійський чемпіон.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у Херсонській середній школі № 34. У 12-річному віці почав займатися веслуванням. Перший тренер — Олександр Колибельников. Закінчив Херсонський державний технологічний інститут.

Виступав за спортивне товариство «Динамо» (Херсон). Багаторазовий чемпіон СРСР на одиночці і двійці (1976—1980, 1982, 1984). Заслужений майстер спорту СРСР — 1979.

На чемпіонаті світу з веслування на байдарках та каное 1979 року в місті Дуйсбург (ФРН) Сергій Пострєхін завював чемпіонський титул на одиночці на дистанції 500 м, ставши одним з творців «херсонського дива» — єдиного випадку, коли всі медалі для збірної команди завоювали представники однієї області.

Золоту олімпійську медаль та звання олімпійського чемпіона Сергій Пострєхін виборов на московській Олімпіаді на каное-одиночці на дистанції 500 метрів, виступаючи у складі збірної СРСР. На дистанції 1000 метрів він фінішував другим і здобув срібну медаль.

Після закінчення спортивної кар'єри перейшов на тренерську роботу. Виховав двох олімпійських чемпіонів. Був старшим тренером з каное Об'єднаної команди на літніх Олімпійських іграх 1992. Працював в УМВС України в Херсонській області, займався організацією і навчанням особового складу у відділенні професійної підготовки зі стрільби і бойового самбо.

З початку 1990-х ситав успішним бізнесменом. Створив мережу продуктових магазинів, відкрив млиновий комплекс. Як антикризовий менеджер, вивів з банкрутства Херсонську друкарню. Був одним з організаторів залучення інвестицій в будівництво автобану Київ—Одеса. З 1999 року був керівником інвестиційних програм «Західінкомбанка».

Очолює Херсонське відділення Національного олімпійського комітету України.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Під час подій Помаранчевої революції 2004 року спортсмен підтримував кандидатуру Віктора Ющенка, попри те, що був членом «Комуністичної партії України», за що його виключили звідти.^[1]

У 2006 році балотувався у мери Херсона.^[2]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ https://grivna.ua/arch/grna/grna-2004/grna-2004-52 | «Комуністи втратять прихильників, якщо не змінять своєї політики»
↑ https://grivna.ua/arch/grna/grna-2006/grna-2006-10 | ОДНИМ — МОЖНО, ДРУГИМ — НЕТ

Література[ред. | ред. код]

Брусилова А. Сергей Пострехин: «В детстве мечтал иметь пятерку по поведению» / Брусилова А. // Голос Укр. — 2005. — 16 февр. — С. 10.
Голобородько В. Його велика перемога / Голобородько В. // Молодь Укр. — 1981. — 14 квіт.
Олимпийский чемпион Сергей Пострехин: "В детстве мечтал о походах, «Зарнице» и пятерке по поведению // Херсон. вісник. — 2005. — 8 квіт. — С. 4.
Олимпийский чемпион Сергей Пострехин: «Я боролся за престиж Родины» // Голос Укр. — 2006. — 14 февр. — С. 16.
Пострехин Сергей Альбертович // Кто есть кто в Херсонской области: биограф. справочник. — Херсон: Слаж, 2005. — С. 333.