Сергієв Посад
| місто Сергієв Посад | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Країна | |||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | Сергієво-Посадський район | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування: | 1337 | ||||
| Статус міста | з 1919 року | ||||
| Населення | ▼ 105 835[1] | ||||
| Площа | 50,40[2] км² | ||||
| Поштові індекси | 141300...141315 | ||||
| Телефонний код | +7-496 для номерів виду 54Х-ХХХХ і 55Х-ХХХХ | ||||
| Географічні координати: | 56°18′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.30000° пн. ш. 38.13333° сх. д.Координати: 56°18′00″ пн. ш. 38°08′00″ сх. д. / 56.30000° пн. ш. 38.13333° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, літом UTC+4 | ||||
| Водойма | Кончура | ||||
| Відстань | |||||
| До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
52 74,5 |
||||
| Влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.sergiev-posad.net | ||||
| Голова адміністрації | Душко Євген Анатолійович | ||||
| Карта | |||||
|
|
|||||
Сергієв Посад - місто (з 1782 року) в Московській області Росії, адміністративний центр Сергієво-Посадського району Московської області, місто обласного значення, найбільший населений пункт муніципального утворення «Міське поселення Сергієв Посад».
Станція Сергієв Посад — одна з основних залізничних станцій на Ярославській лінії Московської залізниці. У місті знаходиться пам'ятник культури і мистецтва, занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО -Троїце-Сергієва Лавра.
Відстань до Москви становить 52 км. Населення - 105,8 тис. чол. (2010).
Зміст |
Загальні відомості про місто [ред.]
Географія [ред.]
Сергієв Посад знаходиться в центрі європейської частини Росії. Місто розташоване у північно-східній частині Московської області, за 52 км від Москви (74,5 км - залізницею від Ярославського вокзалу). Одна з основних залізничних станцій на лінії Москва - Ярославль Московської залізниці. Місто розташоване на річці Кончурі з її притоками.
З півночі міське поселення Сергієв Посад межує з міськими поселеннями Скоропусковский, Пересвіт, сільськими поселеннями Реммаш і Шеметівске Сергієво-Посадського муніципального району; із заходу - з сільським поселенням Василівське; з півдня - з міським поселенням Хотьково, сільським поселенням Лозівське, зі сходу - з сільським поселенням Березняки.
Межою міста Сергієв Посад є неправильний овал, витягнутий з півдня на північ і розділений руслом річки Кончури на три частини. Віссю міста і основною транспортною артерією є проспект Червоної Армії. Південна частина міста перетинається залізничною лінією Москва - Ярославль. У місці перетину залізничної лінії та проспекту Червоної Армії зведений шляхопровід [3].
У центральній частині міста розташовуються основні церковні, адміністративні, культурні і соціальні об'єкти міста - Троїце-Сергієва Лавра, залізничний вокзал, адміністрація міста та району. Робітниче селище, розташоване у північно-східній частині міста спочатку заселялося робітникаими Загорского оптико-механічного заводу (ЗОМЗ), від чого і отримало свою назву. Значну його частину займає сам оптико-механічний завод.
Мікрорайон Углич і Північне селище, розташовані на заході і півночі міста відповідно є житловими спальними районами.
Клімат [ред.]
Клімат Сергієва Посада помірно-континентальний. Для міста характерні м'яка зима з рясними снігопадами і тепле літо з дощовим липнем. Найхолодніший місяць року - січень (середня температура становить біля -8° С), найтепліший - липень (середня денна температура близько +23° С)
Демографія [ред.]
Населення Сергієва Посада за даними 2010 року становить 110,9 тис. жителів.[4]
| Рік | 1897 | 1939 | 1971 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| К-сть | 25 | 45 | 94 | 111,2 | 109,3 | 107,5 | 110,9 |
Історія [ред.]
Виникнення перших поселень, XIV століття [ред.]
Спочатку - кілька поселень (Кукуева, Панін, Клементьєво та ін.), що виникли в кінці XIII - початку XV ст. навколо Троїце-Сергієва монастиря ( з 1744 р - Лаври), заснованого в 1337 р. преподобним Сергієм Радонезьким. Поселення були славні народними промислами: різьбленням по дереву і виготовленням іграшок.
Утворення посада [ред.]
На початку XVIII століття села Клементьєво, Кокуево і Пушкарське, Стрілецьке, Іконне, Кухарське, Стаєнна слобода, розташовані неподалік від монастиря злилися в одне торгово-промислове селище - посад. 22 березня 1782 року за указом Катерини II він був названий Сергієвим. В 1744 році монастир став Лаврою. До 1792 року посад отримав регулярний план. В 1845 р. було прокладено шосе, якез'єднало Сергієв Посад з Москвою, а в 1862 році була проведена залізниця.
Посад на рубежі XIX и XX ст. [ред.]
В 1919 році Сергієв отримав статус міста, а в 1930 р. був перейменований в Загорськ на честь революційного діяча В. М. Лубоцкого (Загорського). 23 вересня 1991 року місто було назване Сергієв Посад.
Загорськ в Радянські часи [ред.]
У цьому місті відбуваються події фільму «Доля резидента» з серії радянських фільмів про розвідника Тульева.
У Загорську відбуваються події у вірші «Жара» знаменитої дитячої письменниці Агнії Львівни Барто.
Визначні пам'ятки [ред.]
Храми і церкви [ред.]
Найважливішою міською визначною пам'яткою та історичним центром міста є ансамбль Троїце-Сергієвої лаври. Чудові також Введенська та П'ятницька церкви (обидві - 1547), Вознесенська (1766-1779), Успенська (1769) та Іллінська (1773) церкви; монастирський готель (1823, архітектор А Ф. Елькінскій , у класичному стилі), торгові ряди (початок XX ст), П'ятницький колодязь (к. XVII -.. п. XVIII ст) ..
Музеї [ред.]
- Музей іграшки (створений в 1918 р.),
- Сергієво-Посадський державний історико-художній музей-заповідник (організований в 1920 на території Троїце-Сергієвої лаври, нині перенесений з території монастиря в колишню будівлю банку в центрі міста).
Суспільство [ред.]
Економіка [ред.]
В Сергієвому Посаді активно розвивається торгівля товарами народного споживання, проектуються та будуються нові торгово-культурні центри.
Культура і спорт [ред.]
У місті раз на рік проводяться фестивалі повітряних куль незвичайних форм під назвою «Небо Святого Сергія».
С 2006 року в місті діють муніципальний театр - «Театральний ковчег» та клуб православної молоді «Джерело».
У місті з 2008 року проводиться Відкрита першість Росії з російської рукопашного бою серед православних військово-патріотичних клубів.
Також проводяться районні турніри з флорбол у серед юнацьких та дитячих команд. У Сергієвому Посаді є і футбольний клуб «Промінь», який виступає на однойменному стадіоні.
Релігія [ред.]
На території Лаври знаходяться Московська духовна академія (МДА) (з 1814) і семінарія (з 1742).
Промисловість і виробництво [ред.]
Іграшковий промисел Сергієва Посада [ред.]
Сергієв Посад - столиця лялькового «царства», тут створювалися російські ляльки та інші іграшки.
Початок іграшкового різьбленого промислу в Сергієвому Посаді відноситься до перших десятиліть XVI століття. До кінця минулого століття це місто вже стало столицею іграшкового промислу Росії. У Сергієвому Посаді до цього часу займалися іграшковим промислом близько 5550 дворів.
Виготовляють там іграшки і в даний час. Крім того, в Сергієвому Посаді знаходиться єдиний в Росії Інститут іграшки, де розробляють нові її різновиди. Там же розташований унікальний Музей іграшки, з експонатів якого можна вивчати лялькову історію.
Сьогодні сергіевопосадскі майстри виготовляють іграшки з найрізноманітніших матеріалів. Але спочатку вони прославилися своїми виробами з дерева. Кращим матеріалом у Сергієвський різьбярів вважалися липа, вільха, осика та береза. Виготовленню іграшки передував підготовчий період, що тривав до двох років. Тільки після нього з дерева вирізали фігурки і розписували яскравими фарбами. Дешеві іграшки розписувалися клейовими фарбами, а дорожчі - акварельними, масляними і емалевими.
Ходовим товаром були дешеві дерев'яні ляльки, які отримали іронічне прізвисько «дурки». Дури були помітні, в пишних і неправдоподібних платтях, фантастичних капелюхах з квітами і пір'ям, «надуті» і «зарозумілі». Але при цьому - веселі і барвисті. Народ охоче купував такі ляльки.
Ляльки «пані» відрізнялися більш тонкою роботою, витонченим розфарбуванням і, як наслідок, високою ціною. У Сергієвських майстрів були цілком оригінальні іграшки, які користувалися великим попитом у святкові та ярмаркові дні.
Знаменитий Музей іграшки розташований в красивому місці міста, навпроти Троїце-Сергієвої лаври. У стінах музею зберігається понад 30 тисяч іграшок різних народів світу.
Відомі сергієвопосадці [ред.]
Міста-побратими [ред.]
Саров (Росія, з 2007 р.)
Ахалі-Атоні (Абхазія, з 2007 р.)
Гнєзно (Польща, з 2007 р.)
Сремскі-Карловці (Сербія)
Салдус (Латвія)
Фульда (Німеччина, з 1991 р.)
Вагаршапат (Вірменія, з 2010 р.)[5]
Барі (Італія, з 2010 р.)
Див. також [ред.]
Цікаві факти [ред.]
Місто, відоме своєю Лаврою, надихнуло парфумера Евелін Буланже (Evelyne Boulanger) на створення аромату Zagorsk (туалетна вода; лонч в 2002 р.), який увійшов в серію Series 3: Incense японського бренду Comme des Garçons. У дану серію крім аромату Zagorsk увійшли ще 4, які названі іменами інших відомих міст, які у парфумерів викликають ольфакторні асоціації: Avignon (Авіньйон, місто у Франції), Jailsamer (Джайсалмер, місто в Індії), Kyoto (Кіото, місто в Японії) і Quarzazate (Варзазат, Марокко).
Сергіїв Посад в фотографіях [ред.]
-
Храм Святого Духа (1476) (Троїце-Сергієва Лавра)
-
Дзвінниця (1740-70) (Троїце-Сергієва Лавра)
-
Трапезний храм і Успенський собор (Троїце-Сергієва Лавра)
-
Успенський колодязь (кінець XVII в.) (Троїце-Сергієва Лавра)
-
Черніговський скит Печерна церква
Примітки [ред.]
- ↑ Города с численностью постоянного населения от 100 тыс. до 250 тыс. человек
- ↑ Росстат. Регионы России. Основные социально-экономические показатели городов. 2010 г.
- ↑ Початок будівництва - 1998 рік; причина - складні транспортні обставини на переїзді проспекту Червоної Армії через залізничні колії; закінчено в 2002 році; вартість будівництва (джерело - обласний бюджет) - 1 млрд рублів. Посилання на джерело: [1]
- ↑ Предварительные итоги Всероссийской переписи населения 2010 года
- ↑ Ечміадзин — Сергіїв Посад: побратими Сергієв Посад. Сергієво-Посадський інформаційно-новинний сайт
Література [ред.]
- Токарева Т. Ю. Приходские Церкви Сергиева Посада — Сергиев Посад, 1997.
- Филимонов К. А. Черниговский скит: история архитектурного ансамбля.
- Балдин В. И. Загорск. — М., 1958.
- статьи: Нестеров Михаил Васильевич, Пришвин Михаил Михайлович, Сергий Радонежский, Розанов Василий Васильевич, Фаворский Владимир Андреевич, Флоренский Павел Александрович, Загорск. — БСЭ
- Мясников А. Л. Золотое кольцо. История городов. Подарочное издание. Александр ПРИНТ, 2000.
- Четырина Н. А. Сергиевский посад в конце XVIII — начале XIX вв.. — АИРО-XXI, Дмитрий Буланин, 2006.
- Егорова Л. А. Окрестности Москвы. — ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2006.
- Глушкова В. Путешествие из Москвы в Ярославль. Москва — Сергиев Посад — Переславль-Залесский — Ростов Великий — Ярославль. М.: Вече, 2007.
- Сергиев Посад (музей-заповедник). Альбом. Авторы: О. И. Зарицкая, Т. Н. Манушина. С. В. Николаева. — М.: Изд-во «АРТ-РОДНИК», 1997.
- Шпанькова Т. Н. Прогулки по родоному городу. Сергиев Посад. Красюковка. — Сергиев Посад, 2007.
- «Возвращение к вере. Храмы Радонежского края». Фотоальбом. — Сергиев Посад: Ремарко, 2007. — 256 с., илл. Твердый прошитый переплет. Матовая ламинация обложки. Выборочный лак. Бумага мелованная матовая. Тираж 5000 экз.
Посилання [ред.]
- Офіційний сайт Адміністрації міського поселення Сергієв Посад
- Офіційний сайт Ради депутатів міської поселення Сергієв Посад
- Православна архітектура міста на сайті «Храми Росії»
|
|||||
