Середзем'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Середзем’я (англ. Middle-earth) — центральний континент вигаданого Дж.Р.Р.Толкіном світу, в якому відбуваються події «Гобіта» й «Володаря перстенів», а також, частково, «Сильмаріліона» та «Незакінчених сказань».

Толкін не раз зазначав, що Середзем’я міститься на Землі.[1] Він описував його, як вигадану епоху минулого не лише у «Володарі перснів»[2], але й у кількох листах[3]. Кінець Третьої епохи він датував приблизно 6000 років до його часу[4]. Околиці Шира — це сучасна Північно-Західна Європа (Гобітон, наприклад, містився на тій самій широті, що й сучасний Оксфорд)[5] Проте, у відповідях на деякі листи, від також називав описані в його творах історії, як іншу реальність[6]. У 1971 році, коли — в ході інтерв’ю — його запитали, чи сказання Середзем’я відбувалися в іншу добу, він заперечив: «Ні... На іншому рівні уяви — так»[7].

Середзем’я, окрім людей, населяли також й інші істоти: гобіти, ельфи, ґобліни, орки тощо.

Географія[ред.ред. код]

Толкін підготував декілька карт Середзем’я та його окремих областей, де відбуваються події творів. Не всі карти були опубліковані за життя письменника. Основними були ті, що публікувалися в «Гобіті», «Володарі перснів», «Сильмаріліоні» та «Незакінчених сказаннях». Більшість подій Першої епохи мали місце на субконтиненті Белеріанд, який під кінець того періоду пішов під воду. Блакитні гори з правого краю карти Белеріанда — це ті ж таки Блакитні гори, що з’являються у лівому верхньому куті карти Середзем’я Другої і Третьої епох. Карти Середзем’я охоплюють лише невелику частину світу: не показані значні частини Руна і Харада, а також інші континенти.

Середзем’я являє собою великий континент з видовженою береговою лінією на заході, що поступово тягнеться на південний схід. Береги Середзем’я омиваються Великим морем (океаном). На півночі води моря утворюють затоку Форохел, що замерзає, і яка також оточена лінією Блакитних гір. На півдні — Белфалас, на берегах якого знаходиться ґондорський порт Пеларгір, а ще далі на південь — Умбар, цитадель корсарів. У Місячній затоці стоїть ельфійське місто-порт Сірі гавані — єдине місце, звідки кораблі вирушають у Валінор. У Велике море впадають ріки Ізен (Анґрен), Брендівинна (Барандуїн) і Андуїн.

Континент розділений на дві частини Млистими горами, на півночі яких знаходиться Анґмар. У західного підніжжя гір стоїть Рівендел. На захід від хребта пролягли лісисті рівнини Арнора і Еріадора, з якими на півдні межує Шир. На схід від хребта лежать торгові міста Дейл та Есґарот на берегах Довгого озера, а також королівство гномів Еребор й Самотня гора. У південних відрогів Млистих гір міститься ліс Фанґорн, на північ від нього — Лотлоріен, а на південний захід — Ізенґард, цитадель Сарумана.

З північно-східних відрогів Імлистих гір бере витоки річка Андуїн, що пролягає через степи Рохана. Далі річка протікає через Аноріен та Ітіліен, розділяючи Ґондор і Мордор, та впадає у Велике море в районі Белфаласа. На її правому березі лежить королівство Ґондор зі столицею в місті Мінас-Тіріт, а безпосередньо на річці збудована ґондорська фортеця Осґіліат. На лівому березі, на схід від річки тягнеться гряда Попелястих гір, що відділяють від решти світу Мордор, країну орків і темного владаря Саурона. На південь від Ґондора й Мордора пролягає жарка й пустельна країна Харад.

Схід Середзем’я маловивчений і заселений, в основному, кочовими племенами істерлінгів, що розселені в степах на схід від Рохана і південний схід від Довгого озера, на берегах внутрішнього моря Рун. Територія, охоплена картою (створеною самим автором) — прямокутник приблизно 2000 на 1400 миль. Це приблизно 7 млн км² (якщо не враховувати моря, то це відповідає території Європи).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dennis Gerrolt, Now Read On... interview, BBC, January 1971 [1]
  2. Fellowship of the Ring, "Prologue" and Appendix D.
  3. Tolkien, Letters, ed. Humphrey Carpenter, nos. 151, 165, 183, 210, 211, 212, 294, 325.
  4. Letters, no. 211, footnote).
  5. Letters, no. 294.
  6. Letters, nos. 180, 200, 328.
  7. Rico Abrahamsen Webwork by Varda. «Stages of Imagination». Valarguild.org. Процитовано 2012-03-19. 
Арда Це незавершена стаття про твори Дж. Р. Р. Толкіна.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.