Середина-Буда
| Середина-Буда | |||
|---|---|---|---|
|
|||
 |
|||
| Середина-Буда на карті України | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон | Сумська область | ||
| Район/міськрада | Середино-Будський район | ||
| Рада | Середино-Будська міська рада | ||
| Код КОАТУУ | 5924410100 | ||
| Засноване | 1650, перша писемна згадка — 1689 р. | ||
| Статус міста | з 1964 року | ||
| Населення | ▼7 301 (01.01.2011)[1] | ||
| Площа | 27,03 км² | ||
| Густота населення | 270 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 41000 | ||
| Телефонний код | +380-5451 | ||
| Координати | 52°11′02″ пн. ш. 34°02′10″ сх. д. / 52.18389° пн. ш. 34.03611° сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 185 м | ||
| Водойма | р. Бобрик | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Зернове | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 261 км | ||
| - автошляхами | 211 км | ||
| До Києва | |||
| - залізницею | 353 км | ||
| - автошляхами | 364 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 41000, Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 5, 7-15-38 | ||
| Веб-сторінка | Середино-Будська міськрада | ||
Сере́дина-Бу́да — місто районного підпорядкування в Сумській області, центр Середино-Будського району. Розташоване на р. Бобрику, на залізниці Конотоп—Брянськ. Відстань до облцентру становить 211 км (автошлях Р44, який переходить у Т 1915). Населення — 7500 осіб. (станом на 2001 рік[1]).
Розвивається зав. метал. заготівок, харч. промисловість. Засноване у 1770-их pp. розкольниками, які переселилися з Росії на територію Стародубського полку.
Зміст |
Історія [ред.]
Засноване в другій половині XVII ст. старообрядцями, які переселилися з Росії. Сюди втікали також кріпаки з Правобережної України. Назву пов'язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ. За переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма.
У 1689 р. гетьман Мазепа віддав Середина-Буду своєму прибічникові Гамалію. На початку XVIII ст. Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл.
Із 1668 р. по 1781 р. населений пункт перебував у складі Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку. На початку XVIII ст. під час воєнних дій проти шведів тут перебував з військами Петро І. Понад 100 років Середина-Буда була селом, а з другої половини 80-х років XVIII ст. стала містечком. Після ліквідації полкового устрою містечко ввійшло до складу Новгород-Сіверського намісництва, потім — Малоросійської губернії, Чернігівської губернії, в 1918–1919 рр. — повітовий центр, в 20-х роках XX ст. — районний центр.
У другій половині XVIII ст. містечко стало торговим центром з розвинутими промислами, зокрема винокурінням. Великий винокурний завод на 48 котлів належав К. Розумовському. Широко велася торгівля хлібом, пенькою, конопляним маслом, рибою, м'ясом. Приїжджі купці торгували сукном, шовком, залізними виробами. Згідно з описом Новгород-Сіверського намісництва 1779–1781 рр. тут нараховувалось 10 козацьких дворів та 383 двори рангових селян.
У 1858 р. тут жило 4674 чол. і було 473 двори. У 1844 р. було відкрите двокласне училище, існувала невелика бібліотека-читальня. На початку XX ст. у Середина-Буді діяло 20 невеликих підприємств. Багато жителів займалося ремеслами — ковальським, шевським, кравецьким, бондарським, слюсарним. Частина жителів в пошуках заробітку виїхала на роботу в промислові центри, сезонно працювала в Курській, Полтавській, Подільській губерніях. З побудовою вузькоколійки Ворожба-Середина-Буда (1895 р.), а пізніше ділянки Навля-Конотоп на залізниці Москва-Київ (1905–1907 рр.) почала розвиватись лісорубна промисловість. Частина населення займалась городництвом та садівництвом. З розвитком господарства зростала і Середина-Буда. У 1910 р. в ній проживало 6290 чол.
5 травня 1918 року відповідно до «Телеграми про замирення на німецько-українському фронті» місто Середина-Буда опинилася в «нейтральній зоні». Тут формувалися повстанські загони Боженка та Щорса, тут бували Станіслав Косіор, Артьом (Сергєєв), Андрій Бубнов, Володимир Затонський, Юрко Коцюбинський, Віталій Примаков.
У роки Другої світової війни на Серединобудщині діяло три партизанських загони і партизанські з'єднання С. А. Ковпака, О. М. Сабурова та інші.
Пам'ятники [ред.]
- У центрі міста всттановлено пам'ятник Леніну.
Персоналії [ред.]
- Сергій Ковальов — російський дисидент, політик, перший омбудсмен РФ.
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
|
||||||||||||||
|
||||||||
|
|
|||||
