Середина-Буда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Середина-Буда
Ser bud1.png
Герб Середини-Буди
Середина-Буда на карті України
Середина-Буда на карті України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Сумська область
Район/міськрада Середино-Будський район
Рада Середино-Будська міська рада
Код КОАТУУ 5924410100
Засноване 1650, перша писемна згадка — 1689 р.
Статус міста з 1964 року
Населення 7 231 (01.01.2013)[1]
Площа 27,03 км²
Густота населення 270 осіб/км²
Поштові індекси 41000
Телефонний код +380-5451
Координати 52°11′02″ пн. ш. 34°02′10″ сх. д. / 52.18389° пн. ш. 34.03611° сх. д. / 52.18389; 34.03611
Висота над рівнем моря 185 м
Водойма р. Бобрик
Відстань
Найближча залізнична станція Зернове
До обл./респ. центру
 - залізницею 261 км
 - автошляхами 211 км
До Києва
 - залізницею 353 км
 - автошляхами 364 км
Міська влада
Адреса 41000, Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 5, 7-15-38
Веб-сторінка Середино-Будська міськрада

Сере́дина-Бу́да — місто районного підпорядкування в Сумській області, центр Середино-Будського району. Розташоване на р. Бобрику, на залізниці КонотопБрянськ. Відстань до облцентру становить 211 км (автошлях Р44, який переходить у Т 1915). Населення — 7500 осіб. (станом на 2001 рік[1]).

Місто розвивається зав. метал. заготівок, харч. промисловість. Засновано у 1770-их pp. розкольниками, які переселилися з Росії на територію Стародубського полку.

Географія[ред.ред. код]

Місто Середина-Буда знаходиться біля витоків річок Уличка і Бобрик. До міста примикає селище Свердлове.

Місто розташоване на кордоні з Росією; на протилежній стороні кордону знаходиться село Зернове (Суземський район Брянської області).

Через місто проходять автомобільні дороги Т 1908, Т 1915 і залізнична лінія Брянськ-Хутір-Михайлівський (станція Зернове).

Історія[ред.ред. код]

Стара міська церква

Засноване в другій половині XVII ст. старообрядцями, які переселилися з Росії. Сюди втікали також кріпаки з Правобережної України. Назву пов'язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ. За переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма.

У 1689 р. гетьман Мазепа віддав Середина-Буду своєму прибічникові Гамалію. На початку XVIII ст. Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл.

Із 1668 р. по 1781 р. населений пункт перебував у складі Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку. На початку XVIII ст. під час воєнних дій проти шведів тут перебував з військами Петро І. Понад 100 років Середина-Буда була селом, а з другої половини 80-х років XVIII ст. стала містечком. Після ліквідації полкового устрою містечко ввійшло до складу Новгород-Сіверського намісництва, потім — Малоросійської губернії, Чернігівської губернії, в 1918–1919 рр. — повітовий центр, в 20-х роках XX ст. — районний центр.

У другій половині XVIII ст. містечко стало торговим центром з розвинутими промислами, зокрема винокурінням. Великий винокурний завод на 48 котлів належав К. Розумовському. Широко велася торгівля хлібом, пенькою, конопляним маслом, рибою, м'ясом. Приїжджі купці торгували сукном, шовком, залізними виробами. Згідно з описом Новгород-Сіверського намісництва 1779–1781 рр. тут нараховувалось 10 козацьких дворів та 383 двори рангових селян.

У 1858 р. тут жило 4674 чол. і було 473 двори. У 1844 р. було відкрите двокласне училище, існувала невелика бібліотека-читальня. На початку XX ст. у Середина-Буді діяло 20 невеликих підприємств. Багато жителів займалося ремеслами — ковальським, шевським, кравецьким, бондарським, слюсарним. Частина жителів в пошуках заробітку виїхала на роботу в промислові центри, сезонно працювала в Курській, Полтавській, Подільській губерніях. З побудовою вузькоколійки Ворожба-Середина-Буда (1895 р.), а пізніше ділянки Навля-Конотоп на залізниці Москва-Київ (1905–1907 рр.) почала розвиватись лісорубна промисловість. Частина населення займалась городництвом та садівництвом. З розвитком господарства зростала і Середина-Буда. У 1910 р. в ній проживало 6290 чол.

5 травня 1918 року відповідно до «Телеграми про замирення на німецько-українському фронті» місто Середина-Буда опинилася в «нейтральній зоні». Тут формувалися повстанські загони Боженка та Щорса, тут бували Станіслав Косіор, Артьом (Сергєєв), Андрій Бубнов, Володимир Затонський, Юрко Коцюбинський, Віталій Примаков.

Зайнята нацистськими військами 1 жовтня 1941 року[2]

У роки Другої світової війни на Серединобудщині діяло три партизанських загони і партизанські з'єднання С. А. Ковпака, О. М. Сабурова та інші.

Пам'ятники[ред.ред. код]

  • У центрі міста встановлено пам'ятник Леніну.

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.