Серединка (Чернігівський район)
| село Серединка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський район |
| Громада | Олишівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1670[1] |
| Населення | 378 |
| Площа | 4,31 км² |
| Густота населення | 87,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15574 |
| Телефонний код | +380 462 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°14′36″ пн. ш. 31°12′15″ сх. д. / 51.24333° пн. ш. 31.20417° сх. д.Координати: 51°14′36″ пн. ш. 31°12′15″ сх. д. / 51.24333° пн. ш. 31.20417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
113 м |
| Водойми | річка Смолянка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15575, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Олишівка, вул. Чернігівська, 3 |
| Карта | |
  Серединка | |
 Серединка | |
| Мапа | |
| |
Середи́нка — село в Україні, у Олишівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 378 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Серединська сільська рада.
Історія[ред. | ред. код]
За поляків, у першій половині ХVІІ ст., Серединка належала шляхтичу Олександру Іллінському. Вперше згадується 1 серпня 1660 р. у дозволі серединського намісника, слуги київського полковника Василя Дворецького, Ігната Кріпацького зайняти греблю і поставити млин «на рѣтци, названои Жидовци, вышше Копачовки». Документ писаний у Серединці. Серединка згадується в універсалі гетьмана Дем’яна Многогрішного 25 квітня 1670 р., яким «озеро, названное Богородычное, межи Серединкою и межи Ладинкою» надано Чернігівському Єлецькому монастиреві. А за кілька місяців, 25 серпня 1670 р., Д. Многогрішний надає «село Серединку, в воеводствѣ Киевъскомъ лежачое, з млынами и всеми приналежностями, до Серединъки належачыми» тому ж таки Чернігівському Єлецькому монастирю, якому село і належало в подальшому. «Положеніе имѣетъ на низкомъ пѣщаномъ мѣстѣ, по правую сторону рѣчки Смолянки».
За часів Гетьманщини село відносилося до Козелецької сотні Чернігівського полку. Зберігся цікавий акт 1699 р., яким жителі Серединки і Ладинки «положили такое в лѣсѣ Мокрецъ вздовжъ на полъ розгранічене: од озера зовемого Богородицкое уз Стопило, а оттолъ узъ Осыновый Ругъ, от Рога Осынового узъ Клепистый дубъ граница идетъ болотом на Сухий дуб, от Сухого дуба на рѣчку Бракъ, от рѣчки Браку у бур, од бору в рувъ, а ровомъ до шляху серединского, от шляху зас серединского за перекопомъ ладинского атамана покосъ з иншими ладинскими жителями». В ХVІІ ст. у Серединці існувала церква св. Трійці. Філарет цитує напис на чаші: «сооружися сей келюхъ до храма св. Тройцы атаманомъ Ничипоромъ Потапенкомъ и зо всею братьею, року 1644 м. февр.». Однак існують серйозні сумніви у точності датування запису.[2]
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,36% |
| російська | 2,64% |
Назва[ред. | ред. код]
Серединка знаходилася на середині шляху із Чернігова в Козелець. За іншою версією, назва може походити від того, що село оточене лісами (посеред лісів).
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Серединка // Историко-статистическое описаніе Черниговской епархіи. Книга пятая. Губ. городъ Черниговъ. Уѣзды: Черниговскій, Козелецкій, Суражскій, Кролевецкій и Остерскій. — Черниговъ, Земская типографія, 1874. — С. 276-281. [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Серединка // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. — 1872. Прибавленія. — С. 173—178 (№ 8, 15 апрѣля). [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Серединка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
