Середня звукова потужність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сере́дня звукова́ поту́жність — у випадку плоскої синусоїдної вільно біжучої хвилі, звуковою потужністю, що проходить крізь дану поверхню, розуміють середню, взяту за один період ведичину миттєвих значень добутку \ Spv, де \ S — розміри проєкції цієї поверхні на площину хвилі, \ p — миттєвий тиск, а \ v — миттєва швидкість частинок. Ця середня величина дорівнює:

\left \frac{s p^2}{rho_0 c} \right, ергів на секунду, де \ pефективний звуковий тиск, \ cшвидкість звуку, \ \rho_0 — питома маси чи густина середовища у стані спокою.

Джерело: Драйзен И. Г. Курс электроакустики. — М., Гос. и-во лит-ры по вопросам связи и радио, 1938.