Середнє (смт)

смт Середнє
Середнянський замок
Середнє на мапі Ужгородського району
Країна	Україна
Область/АРК	Закарпатська область
Район/міськрада	Ужгородський район
Рада	Середнянська селищна рада
Код КОАТУУ:	2124855500
Картка на сайті ВР	Облікова картка
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	XIV століття
Статус	із 1971 року
Площа	км²
Населення	▲3733 (01.01.2011)
Поштовий індекс	89452
Телефонний код	+380 312
Географічні координати	048.539 0022.51248°32′21″ пн. ш. 22°30′44″ сх. д.48.539167° пн. ш. 22.512222° сх. д. 48.539167, 22.512222
Висота над рівнем моря	119 м
Водойма	Річка Віолла
Відстань
Найближча залізнична станція:	Ужгород
До станції:	20 км
До райцентру:
- фізична:	20 км
- автошляхами:	22 км
До обл. центру:
- фізична:	20 км
- автошляхами:	22 км
Селищна влада
Адреса	смт. Середнє, вул. Закарпатська, 63
Карта
Середнє

Сере́днє — селище міського типу, положене на підгір'ї Вулканічних Карпат (Маковиці) між Ужгородом і Мукачевом на ріці Віолла, за адміністративним поділом відноситься до Ужгородського району, Закарпатської області. Розташоване воно на трасі М06E50 за 22 кілометри від обласного центру.

Назва

Назва села відповідає розташуванню села відносно двох найкрупніших міст Закарпаття. Багато хто з місцевих жителів і дослідників пов'язує його назву з таким місцезнаходженням. Щоправда дехто резонно звертає увагу, що в назві поселення відображене «середнє» розташування Середнього могло бути не відносно міст, а відносно центру долини в якій розташоване село.

А ще існує давній переказ, що жителі тричі переселялися з місця на місце поки не осіли там де й зараз живуть їх нащадки.

Історія

Місцевість, де нині Середнє, була заселена ще в давнину. Під час археологічних досліджень були виявлені предмети доби неоліту (IV тисячоліття до н. е.) та доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.).

Перша письмова згадка про Середнє, за «Історією міст та сіл Закарпатської області УРСР», відноситься до XIV століття.

Однак Замок у Середньому був побудований тамплієрами (і це єдиний такий замок на території сучасної України) ще в XII столітті. Напівзруйнований, він зберігся до наших часів і поправу вважається однією з головних пам'яток Закарпаття.

Дивіться основну статтю: Середнянський замок.

В 1312 році замком в Середньому на якийсь час заволоділи монахи ордену св. Павла, однак уже менше ніж за десятиліття замком почергово починають володіти різноманітні угорські шляхетські роди.

Завдяки благодатному клімату тут великого розвитку набуло виноградарство. Про це є письмова згадка датована 1417 роком. Кількість населення зростала, адже через Середнє проходив ще й торговий шлях Львів—Ужгород.

У середині XIV століття Середньому надаються міські привілеї, а король Карл І Роберт дарує містечко магнатам Другетам. Але інші магнати — Палочі, після довготривалого протистояння на початку ХV століття закріплюють Середнє за своїм родом.

1526 року після Битви під Могачем замок перейшов під владу дворянського роду Добо. Починається нова доба в історії села, пов'язана з родом Добо. Нові володарі зміцнюють замок і розвивають виноробство в Середньому.

У ХVІІ—ХVІІІ ст.ст. — багаторазова зміна господарів Середнянського замку. А в 1703-11 роках замку було завдано великої шкоди під час національно-визвольного повстання під керівництвом Ференца ІІ Ракоці.

Після придушення повстання Ракоці, габсбургські війська влаштовували терор в Закарпатських селах, так як багато українських селян брало активну участь у тому повстанні на боці мадяр. Наслідком терору стало масове знелюднення сіл та містечок Закарпаття. В 1720 році в Середньому проживало лише 2 корінні родини, 19 родин переселенців та 11 родин дворян.

Поступово Середнє поверталося до життя. В 1839 році в селі проживало вже 1578 чоловік, в 1891 році — 1861. В селі діяв монастир. Але так як і руїни замку вже не могли претендувати на статус могутньої фортеці, так і село Середнє вже не могло претендувати на статус міста.

У XIX столітті Середнє мало статус «торгового містечка» і печатку з гербом: на срібному щиті — Божий Агнець із червоною корогвою, що стоїть на зеленій землі.

На початку XX століття було утворено Середнянський повіт у складі Ужанського комітату.

В 1919 році Середнє, як і все Закарпаття входить до складу Чехословаччини, в 1939 році — до складу Угорщини, а 1944 року — до складу СРСР (УРСР).

Нині (2010) у селищі є храм, чоловічий францисканський монастир, монастир сестер Згромадження Ісуса, пекарня.

Сучасність

Виноробство

Середнє й за СРСР було відоме своїми винами, виробленими на місцевому заводі «Леанка». Так, 1966 року на міжнародній виставці в Софії середнянські вина «Троянда Закарпаття» (найвідоміше й найкоштовніше) та «Рислінг Закарпатський» були удостоєні золотих медалей, вино «Променисте» — срібної. Однак виновиробництво припинилось з початком горбачовської антиалкогольної компанії й переживало не кращі часи на початку 1990-х років. Згодом вдалося відновити безперебійну роботу підприємства, а вже 2005 року з налагодженням постачання всіх необхідних складових «Троянди Закарпаття», з успіхом було відновлено вироблення цього вина.

Туризм

Середнє має вже 2 туристичні марки:

• ТМ № 3 — руїни Середнянського замку тамплієрів,
• ТМ № 11 — історичні винні підвали.

Конфесії

У Середньому 3 храми. Найбільший храм - греко-католицький, розташований у центральній частині селища. Також греко-католицьким був нинішній православний храм (Московський патріархат). Проблему передачі храму греко-католицькій громаді до сих пір не вирішено. Біля сучасого православного храму розташоаний також римо-католицький.

Персоналії

Добо Іштван - угорський національний герой.

Примітки

	Середнє на Вікісховищі?
	Проект «Населені пункти України»

Посилання

• Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
• Замки Підкарпатської Русі, Дмитро Поп та Іван Поп
• Молодіжний портал смт.Середнє
• САЙТ МЦ
• Середнє. Замок тамплієрів
• Середнянський замок на zamki-kreposti.com.ua (рос.)
• Середнянський замок