Сереховичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сереховичі
Герб Сереховичів Прапор Сереховичів
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Ковельський район
Громада Сереховичівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07060370010089665
Облікова картка Сереховичі 
Основні дані
Засноване 1502
Населення 883
Площа 5,543 км²
Густота населення 159,3 осіб/км²
Поштовий індекс 44442
Телефонний код +380 3346
Географічні дані
Географічні координати 51°24′48″ пн. ш. 24°40′41″ сх. д. / 51.41333° пн. ш. 24.67806° сх. д. / 51.41333; 24.67806Координати: 51°24′48″ пн. ш. 24°40′41″ сх. д. / 51.41333° пн. ш. 24.67806° сх. д. / 51.41333; 24.67806
Середня висота
над рівнем моря
164 м
Водойми Серех
Відстань до
обласного центру
101 км
Відстань до
районного центру
19,4 км
Місцева влада
Адреса ради 44442, Волинська обл., Старовижівський р-н, с. Сереховичі
Карта
Сереховичі. Карта розташування: Україна
Сереховичі
Сереховичі
Сереховичі. Карта розташування: Волинська область
Сереховичі
Сереховичі
Мапа
Мапа

CMNS: Сереховичі у Вікісховищі

Серехо́вичі — село в Україні, центр Сереховичівської сільської громади Ковельського району Волинської області. Відстань до Старої Вижівки становить близько 16 км та проходить автошляхом Т 0309. На відстані 4,5 км проходить міжнародний автошлях М19.

Населення становить 883 особи.

Сераховичівський скарб[ред. | ред. код]

Влітку 1935 року в урочищі Лють (Люте) у західній частині Сераховичів було знайдено скарб римських монет, об'ємом біля піввідра. Скарб був захований у шкіряному мішечку-гаманці, що лежав на дні човна-довбанки, відкопаного в торфі. Чимало монет розібрали сільчани, а частина скарбу у січні 1937 року була передана Державному археологічному музеї у Варшаві (пол. Państwowe Muzeum Archeologiczne w Warszawie, PMA). До Другої світової війни у PMA зберігалися 166 римські срібні денарії та 15 уламків срібних прикрас.[1]

Під час німецької окупації Варшави колекцію в музеї було втрачено.

Джерела
  • Брайчевський, М. Ю. (1959). Римська монета на території України, Київ.
  • Кропоткин, В. В. (1951). Клады римских монет в Восточной Европе. Вестник древней истории, 4, 243-281.
  • Липовська, Л., Панишко, С. (2013). Про обставини знахідки, склад та долю скарбу римського часу з с. Сераховичі Старовижівського району Волинської області. // на с. 447-448 у книзі: Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і Ковельщина в українській та європейській історії. Наук. зб. Вип. 65. / Упоряд. Г. Бондаренко, І. Прокопів, А. Семешок, А. Силюк. – Ковель, 2018. – 624 с.
  • Archiwum Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie, teczka «Serechowicze».
  • Cynkałowski, A. (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. Warszawa.
  • Majewski, K. (1939). Importy rzymskie na ziemiach Polski w epoce cesarstwa. Sprawozdania Towarzystwa naukowego we Lwowie, XVIII, X 264-267.
  • Mitkowa-Szubert, K. (1991). Serechowicze (Serechovićy). Wiadomości Numizmatyczne, 35, 3-4 (137-138), 178.
  • Pasternak, J. (1961). Archaeology of Ukrainę. Toronto.
  • Piotrowska, D. (2006). Z działalności instytucji II Rzeczypospolitej chroniących zabytki archeologiczne na zachodniej Ukrainie. Przegląd Archeologiczny, 54, 61-98.

Історія[ред. | ред. код]

На 1897 рік у Сереховичах мешкало 1219 осіб (569 чоловіків та 650 жінок), з них православних — 1201[2].

У 1906 році село Несухоїзької волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 22 верст, від волості 10. Дворів 196, мешканців 1304[3].

До 12 липня 2017 року було центром Сереховичівської сільської ради.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 946 осіб, з яких 441 чоловік та 505 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 888 осіб.[5]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 98,75 %
російська 1,13 %

Постаті, пов'язані з селом[ред. | ред. код]

У селі народились:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Максим Левада. Історія Сераховичівського скарбу // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. 2021. Вип. 25. С. 317-332
  2. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. Процитовано 14 листопада 2020.
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. Кость Гарбарчук. Його називали народним головою. Газ. «Волинь», 13 грудня 2014 р., с. 11

Література[ред. | ред. код]

  • Оксенюк Р.Н., Сміян П.К. Серехо́вичі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.658-665

Посилання[ред. | ред. код]