Серрес
|
Серрес
Σέρρες
|
|
|---|---|
| Монастир святого Іоана Хрестителя | |
| Координати: 41°05′ пн. ш. 23°33′ сх. д. / 41.083° пн. ш. 23.550° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Македонії і Фракії |
| Периферія | Центральна Македонія |
| Периф. одиниця | Серрес |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Македонія |
| - Ном | Серрес |
| Уряд | |
| - мер | Іоанніс Влахос |
| Площа | |
| - Повна | 252,973 км² |
| Висота над р.м. | 50 м |
| Населення (2011[1]) | |
| - Усього | 76,240 |
| Часовий пояс | EET/EEST (UTC+2/3) |
| Поштовий код | 621 xx |
| Телефонний код(и) | 23210 |
| Авто | ΕΡ |
| Веб-сайт: www.serres.gr | |
Серрес (грец. Σέρρες) — місто в Греції, у периферії Центральна Македонія, столиця однойменного ному Серрес.
Зміст |
Походження назви[ред.]
Перша документована згадка про місто зустрінена у працях Геродота під назвою Сіріс (грец. Σίρις), датована 5 століттям до нашої ери. Теопомп називає місто Сірра (грец. Σίρρα). Пізніше воно згадується як Сіре (у множині) римським істориком Тітом Лівієм. З тих пір ім'я міста вживалось у множині. Проте від 5 століття нашої ери назва набула сучасного вигляду Серрес. Місто також відоме як Сер у сербській та Сяр — болгарській мовах. За катаревусою назва звучить як Серре (грец. Σέῤῥαι). Османи називало місто Серез або Сіроз.
Історія[ред.]
У Візантійську добу в Серресі була побудована велика фортеця для озорони північного кордону імперії та стратегічно важливого перевалу Рупель на кордоні із Болгарією. Проте у 10 столітті болгарам вдалось захопити місто. Він був захоплений болгар в 10-му столітті. 1196 року у битві при Сересі візантійське військо було вщент розбите армією болгарського правителя Івана Асеня І. Дев'ять років по тому у 1205 році болгарський правитель Калоян переміг поблизу Серреса армію Латинської імперії і остаточно включив місто до складу Болгарського царства. 1256 року місто було завойоване Нікейською імперією.
В середині 14 століття Серрес завоювала Сербія 1345 року, і місто стало столицею сербського короля Стефана Душана. Душан з нагоди перемоги нід колишнім потужним візантійським містом проголосив себе імператором сербів і греків. Після його смерті 1356 року імперія розпалася і Серресом управляла імператриця Ольга, проте вже 1365 року вона була скинута Йованом Углешом.
Після Битва при Мариці 1371 р. Візантія повернула Серрес. Однак вже в 1383 Османська імперія спромоглась завоювати місто, яке одразу було перетворене на центр провінції Румелія між 1383—1826 рр., згодом Фессалонікського вілаєту в період між 1826—1912 рр.
На початку 20 століття місто стало центром боротьби з Османським пануванням. 1903 року відбулось Ілінденське повстання. В ході Першої Балканської війни болгарська армія 6 листопада 1912 захопила Серрес. Місто було майже цілком зруйноване болгарами і мало відбудовуватись наново. Під час Першої світової та Другої світової воєн місто також неодноразово окуповувалось болгарами.
Культура та спорт[ред.]
За 10 км від міста Серрес розташований жіночий монастир святого Іоана Хрестителя[2].
Міський футбольний клуб «Пансерраїкос» грає у Грецькій Суперлізі, серед його вихованців чемпіон Європи 2004 року Траянос Деллас.
Населення[ред.]
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1981 | 46,317 |
| 1991 | 49,830 |
| 2001 | 56,145 |
| 2011 | 76.240 |
Персоналії[ред.]
- Еммануїл Папас — герой Грецької революції.
- Глікерія — новогрецька співачка.
- Анна Діапантопулу — міністр освіти та релігії Греції.
- Стасіс Тавларідіс — футболіст.
- Ангелос Харістеас — футболіст клубу «Байєр Леверкузен», автор переможного м'яча на Євро-2004.
Міста-побратими[ред.]
| Країна | Місто | Герб міста | |
|---|---|---|---|
| Болгарія | Благоєвград | ||
| Болгарія | Велико-Тирново | ||
| Болгарія | Петрич | ||
| Франція | Фосс | ||
| Ізраїль | Ейлат |
Примітки[ред.]
- ↑ «Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση». Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.). www.ypes.gr. Процитовано 2009-09-09.
- ↑ Ιερά Μονή Τιμίου Προδρόμου — Сайт муніципалітету
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Serres, Greece |
|
|||||||

