Сертифікація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сертифіка́ція  — діяльність уповноважених органів з підтвердження відповідності товару (роботи, послуги) обов'язковим вимогам стандарту і видачі документа відповідності. Для сертифікації продукції використовуються різні нормативно-технічні документи, стандарти, а щодо експортної продукції, крім перерахованих, міжнародні і національні стандарти інших країн.

Сертифікація (англ. Certification) – процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу встановленим законодавством вимогам. [1]

Сертифікація в Україні [ред.]

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» № 46-93 від 10.05.1993 на Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики покладено створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації.

Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є національним органом України з сертифікації.

Держстандарт України:

  • визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації в Україні;
  • затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, з зазначенням нормативних документів, на відповідність яких проводиться сертифікація;
  • здійснює контроль за додержанням правил сертифікації та за сертифікованою продукцією і інформує заявлені організації та громадськість з результатами сертифікації[1].

Україна приєдналась до міжнародних систем сертифікації:

  • Системи міжнародної електротехнічної комісії (МЕК) з випробувань електрообладнання на відповідність стандартам безпеки;
  • Системи сертифікації компонентів електронної техніки МЕК [2].

В Україні діє державна система сертифікації продукції УкрСЕПРО.

Джерела [ред.]

Примітки [ред.]

  1. 8. Закон України “Про підтвердження відповідності”. №2406-ІІІ, від 17.05.2001р.