Серцево-легенева реанімація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Здійснення СЛР на пацієнті
Практика СЛР в класі надзвичайної допомоги
Непрямий масаж серця дитини

Серцево-легенева реанімація (ресусцитація)(СЛР), Серцево-легенево-мозкова реанімація - невідкладна медична процедура, спрямована на відновлення життєдіяльності організму та виведення його зі стану клінічної смерті. Включає штучну вентиляцію легенів (штучне дихання) та компресії грудної клітини (непрямий масаж серця).

Починати СЛР постраждалого необхідно якомога раніше. При цьому наявність двох із трьох ознак клінічної смерті - відсутність свідомості і пульсу - достатні свідчення для її початку. Засновником серцево-легеневої реанімації вважається австрійський лікар Петер Сафарі, на ім'я якого названо потрійний прийом Сафарі.

Показання до проведення СЛР[ред.ред. код]

  • Відсутність свідомості
  • Відсутність дихання
  • Відсутність кровообігу (ефективніше в такій ситуації перевіряти пульс на сонних артеріях)

Див. також[ред.ред. код]