Сессю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сессю
雪舟
Sesshu-ibara.jpg
Сессю Тойо.
Копія автопортету художника у 71-річному віці.
Народився 1420
провінція Біттю
Помер 1506
Проживання Японія Японія
Діяльність чернець, художник

Сессю (яп. 雪舟, せっしゅう, 14201506) — японський чернець буддистької секти Дзен, художник періоду Муроматі, майстер монохромних пейзажів в стилі сумі-е. Повне чернече ім'я — Сессю Тойо (雪舟等楊). Буддистький титул — «мудрець» (知客). В світовому мистецтвознавстві вважється одним з найяскравіших японської художньої школи.

Короткі відомості[ред.ред. код]

Сессю народився у 1420 році у містечку Акахама провінції Біттю[1]. У малому віці його віддали на виховання до столичного монастиря секти Дзен, Сьококудзі, під нагляд настоятеля Сюнріна Сюто. В обителі окрім опановування буддизму, Сессю вивчав мистецтво малювання від ченця Сюбуна. У 1462 році молодий художник обрав собі псевдонім «Сессю» — «сніжний корабель» — на честь псевдоніма улюбленого китайського ченця-художника династії Юань Чуши Фаньчі.

У 1464 році Сессю полишив столицю і оселився у місті Ямаґуті в провінції Суо, резиденції наймогутнішого володаря Західної Японії Оуті Норіхіро. Останній мав славу патрона мистецтв, а тому взяв талановитого художника під свою опіку і надав йому студію Ункокуан[2]. Рід Оуті перебував у тісних контактах з китайською династією Мін, тому Сессю планував переправитись на навчання до Китаю за допомогою цього роду.

У 1467 році, у віці 48-ми років, Сессю вдалося потрапити до китайського порту Нінпо на японському кораблі «Терамару», а звідти добратися до китайської столиці — Пекіну. Перебуваючи закордоном, він навчався у відомих художників таких як Чан Ю Шен, Лі Цзай, Гао Янь Гуй, а також вивчав місцеві пейзажі і природний світ Китаю. За наказом китайського імператора Сессю було дорученно розмалювати Залу Церемоній імператорського палацу, що принесло художнику всекитайське визнання. Поряд з цим, Сессьо здобув собі славу як чернець секти Дзен і отримав від місцевих монахів гори Тяньтоншань високий дзенський титул «першого ризника Тяньтону» [3]. В подальшому художник дуже пишався цим і підписував свої твори з цією титулатурою.

У 1469 році Сессю повернувся до Японії, де вповні проявив знання і навички, отримані під час перебування Китаї. Пам'яткою його стажування є картина «Пейзажи пір року»[4], що зберігається у Токійському Національному Музеї.

З 1470-х років Сессю подорожував про різних краях Японського архіпелагу, роблячи замальовки місцевих пейзажів. У 1476 році він перебував у місті Ойта на Кюсю, де відкрив студію Тенкайто-гаро[5] і написав картину «Водоспад Тінда»[6]. Згодом Сессю побував у провінціях Міно та Дева, в яких намалював роботу «Гірський храм»[7].

На схилі життя Сессю створив багато картин, які вважаються шедеврами японського середньовіного образотворчого мистецтва. У 1486 році, у віці 67 років, художник намалював «Пейзажі пір року», так званий «Довгий сувій пейзажів»[8], що зберігається у місті Хофу префектури Ямаґуті і вважається Національним скарбом Японії. Згодом, у 1495 році Сессю написав «Пейзажі розбитої туші»[9], яку подарував своєму учневі Соену в якості випускного посвідчення власної школи. У 1496 році він створив монументальний твір «Хуей Ке відрізає коліно»[10], а у 1501 — картину «Аманохасідате»[11]. Обидва шедеври зберігаються у Кіотському Національному Музеї.

Стиль монохромних картин Сессю сформувався під впливом Сюбуна та китайських митців з Пекіну та Нінпо. Особливістю робіт художника є використання тупого пензля, яким він наносив тверді лінії, реалістично відображаючи об'єкти, а також проста і чітка композиція. Така техніка була притаманна лише Сессю і виходила за рамки традиційних тушевих малюнків. Оргінальнисть стилю митця принесли йому популярність серед його сучасників і наступників.

Помер Сессю у 1506 році, у віці 86 років, залишивши по собі багатий культурний спадок.

Галерея[ред.ред. код]

Bodhidharma.and.Huike-Sesshu.Toyo.jpg Sesshu - View of Ama-no-Hashidate.jpg SesshuShuutouTou.jpg
Хуей Ке відрізає коліно
Аманохасідате
Осінній пейзаж

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сучасне місто Содзя префектури Окаяма.
  2. Японською: 雲谷庵, «Дім хмарної долини».
  3. Японською: 四明天童第一座.
  4. Японською: 四季山水図.
  5. Японською: 天開図画楼.
  6. Японською: 鎮田瀑図. Зберіглась лише копія.
  7. Японською: 山寺図. Зберіглась лише копія.
  8. Японською: 四季山水図(山水長巻).
  9. Японською: 破墨山水図.
  10. Японською: 慧可断臂図. Сюжет картини пов'язаний з китайським дзенівським ченцем Хуей Ке, який прохав наставника Бодхідхарму зробити його своїм учнем. Коли наставник відмовив, чернець відрізав собі коліно в знак своєї рішучості. Врешті-решт зворушений Бодхідхарма дозволив Хуеєю бути його учнем. Вираз «Хуей Ке відрізає коліно» є виразом рішучості в китайській і японській мові.
  11. Японською: 天橋立図.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『雪舟等楊 「雪舟への旅」展研究図録, 山口県立美術館, 中央公論美術出版, 2006.
  • 『没後500年特別展「雪舟」』, 図録, 東京国立博物館, 京都国立博物館, 2002.
  • 金沢弘 『雪舟の芸術・水墨画論集』, 秀作社出版, 2002.
  • 沼田頼輔 『画聖雪舟』, 『論創叢書』1, 論創社, 2002.
  • 山下裕二、赤瀬川原平 『雪舟応援団』, 中央公論新社, 2002.
  • 山下裕二 『雪舟はどう語られてきたか』, 平凡社ライブラリー, 2002.
  • 中島純司 『雪舟 水墨画の巨匠 第1巻』, 講談社, 1994.
  • 中島純司 『雪舟 新編名宝日本の美術14』, 小学館, 1991.

Посилання[ред.ред. код]