Сестерцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Анонімний древньоримский сестерцій із профілем імператора та діоскурів на зворотній стороні монети

Сестерцій (лат. sestertius від semis + tertius; «пів на третю, два з половиною») — основна давньоримська срібна монета, що дорівнює чверті денарія (більш важкої срібної монети). Прирівнювався до двох з половиною фунтів міді . Позначається буквою «LLS» або «IIS», іноді «HS». Ця абревіатура розшифровується так: «Libra-Libra-Semis», — тобто: «Фунт-Фунт-Половина». При скороченому написанні дві букви «L» з усіченою нижньою поперечною рискою накладалися на букву «S» і виходив як би Знак долара.

Сестерцій виринає в історії вперше у 3 століття до н. е. у римські республіці. Тоді його карбували із срібла і важив він майже 1 грам. У 1 ст. до н. е. при Юлії Цезарі вперше карбують сестерцій із бронзи та у великих кількостях. З грошовою реформою Августа отримує сестерцій свою остаточну форму. Його карбують з ауріхалькуму — латунного сплаву з цинку та міді, діаметром 27-35 міліметрів та вагою 27.3 грами (унція). Цей сестерцій визначав економіку імперії наступні 200 років, незважаючи на зменшення ваги та вмісту цинку вартість його залишалась незмінною.

Обід чи 0.5 л. вина у ті часи вартував 2 аси. Нормальний раб вартував 500 Денаріїв (=2000 сестерціїв), або більше. Денна заробітна плата легіонера — 10 асів.

Грошові еквіваленти[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]