Сесіль Блаунт Де Мілль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сесіл Б. ДеМілль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сесіль Б. Де Мілль
Cecil B. DeMille
Студійне фото 1920-х рр.
Ім'я при народженні Сесіль Блаунт Де Мілль
Дата народження 12 серпня 1881(1881-08-12)[1][2][…]
Місце народження Ешфілд, Массачусетс, США
Дата смерті 21 січня 1959(1959-01-21)[1][2][…] (77 років)
Місце смерті
Поховання Голлівуд-Форевер
Громадянство США США
Професія режисер, продюсер
Alma mater Американська академія драматичного мистецтва (1900)[4] і Університет Вайденераd
Роки активності 1919 — 1956
Діти Кетрін Де Мілль і Richard de Milled
IMDb ID 4709
Нагороди та премії
«Оскар» (1956)
Офіційний сайт
q: Висловлювання у Вікіцитатах
Сесіль Блаунт Де Мілль у Вікісховищі

Сесіль Блаунт Де Мілль (англ. Cecil Blount DeMille, 12 серпня 1881 — 21 січня 1959) — американський кінорежисер та продюсер, лауреат премії «Оскар» за картину «Найбільше шоу на землі» у 1952 році.

Біографія[ред. | ред. код]

Батько Де Мілля, вихідець з Франції, до одруження працював учителем. Але його дружина, мати Де Мілля, наполягла, щоб він зайнявся драматургією. А для просування його п'єс пані Де Мілль організувала літературно-гастрольне бюро. Бюро допомагало колективам підбирати репертуар і підшукувало акторів. Так Сесіль та його старший брат Вільям (також кінорежисер) виросли в сім'ї, близькій до літератури і театру.

Навчався в Академії драматичного мистецтва в Нью-Йорку. У 1912 році разом з Джесі Ласкі засновує кінокомпанію «Дж. Ласкі Фічер Плей К°», пізніше — «Paramount Pictures». Спочатку Де Мілль планував стати театральним режисером, але у 1913 році Д. Ласкі доручив йому постановку фільму «Чоловік індіанки», який був невдалим. Першим успіхом Де Мілля стала «Кармен» — екранізація новели Проспера Меріме, адаптована до американських умов. Головну роль в нім грала відома оперна «діва» Джеральдіна Фаррар.

У роки першої світової війни Де Мілль ставив пропагандистські ультра-патриотічні стрічки («Жанна-жінка», «Маленька американка», 1917), а в післявоєнний період першим з кінематографістів вгадав смаки американської публіки, що змінилися, і спочатку випустив серію комедій адюльтерів, потім фільмів релігійної тематики («Десять заповідей» (1923) і «Цар царів» (1927)).

З початком звуковго періоду кіно Де Мілль працює в псевдо-историчному жанрі та продовжує ставити релігійні бойовики («Знак хреста», 1932, «Хрестові походи», 1935, «Самсон і Даліла», 1949 та ін.), пишні костюмні драми («Клеопатра», 1934), вестерни з історії освоєння Далекого Заходу США («Житель рівнин», 1936 — про переможця індіанців і бізонів Буфалло Білле, «Юніон Пасифік», 1938 — про будівництво трансамериканської залізничної магістралі).

Де Мілль завжди відрізнявся консервативними політичними поглядами і в роки «полювання за відьмами» в американському кіно на рубежі 1940-50-х років стояв на украй правих позиціях, беручи участь в «Суді над Голлівудом», що проходив в роки засилля маккартизму і викривав представників лівих сил.

У 1956 році під час натурних зйомок у Єгипті своєї повторної екранізації і останньої стрічки «Десять заповідей» у Де Мілля стався серцевий напад, від якого він так і не оправився. 21 січня 1959 року він помер у Голлівуді від сердечної недостатності у віці 77 років. Похований на голлівудському кладовищі «Hollywood Forever».

Творчий метод[ред. | ред. код]

Для післявоєнної творчості Де Мілля була характерна театральність, помпезність та декоративність. Дія фільмів розгорталася в багатих вітальнях з розкішними туалетами і великосвітськими прийомами. Багато критиків затвердили за ним прізвисько «поет ванних кімнат», оскільки в кожному його фільмі з сучасного життя показувалися сцени в розкішних ванних апартаментах. Де Мілль велику увагу приділяв рекламі. Він не гидував навіть приймати замовлення на рекламу від парфумерних і меблевих фірм, повідомляючи по ходу фільму точні адреси магазинів.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1902 році Де Мілль одружився з акторкою Констанс Адамс, яка народила йому доньку Сесілію. Пізніше вони прийняли у свою сім'ю трьох сиріт, молодша з яких, Кетрін Де Мілль, стала акторкою.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1913: Чоловік індіанки / The Squaw Man
  • 1914: Вірджинець / The Virginian
  • 1914: Поклик півночі / The Call of the North
  • 1914: Як його звуть? / What's his Name?
  • 1914: Людина з батьківщини / The Man Irom Home
  • 1914: Трояндва з ранчо / The Rose of the Rancho
  • 1914: Дівчина із золотого Заходу / The Girl of the Golden West
  • 1915: Уоррени з Вірджинії / The Warrens of Virginia
  • 1915: Безстрашний / The Unafraid
  • 1915: Полонянка / The Captive
  • 1915: Не випускай з уваги / Wild Goose Chase
  • 1915: Араб / The Arab
  • 1915: Чиммі Фадден (фільм, 1915) / Chimmie Faddon
  • 1915: Розпалювання / Kindling
  • 1915: Марія Роза / Maria Rosa
  • 1915: Кармен / Carmen
  • 1915: Спокуса / Temptation
  • 1915: Чіммі Феддон на Заході / Chimmie Faddon out West
  • 1915: Віроломство / The Cheat
  • 1915: Золотий шанс / The Golden Chance
  • 1916: Стежина самотньої сосни / The Trail of Lonesome Pine
  • 1916: Серце Нори Флінн / The Heort of Nora Flynn
  • 1916: Дівчина — мрія / The Dream Girl
  • 1917: Жанна-жінна / Joan the Woman
  • 1917: Роман червоного лесу / Romance of the Redwoods
  • 1917: Маленька американка / Little American
  • 1917: Забута богом жінка / Woman God Forgot
  • 1917: Камінь диявола / Devil's Stone
  • 1918: Шепочучий хор / Whispering Chorus
  • 1918: Старі дружини замість нових / Old Wives for New
  • 1918: Ми не можемо мати усього / We Can't Have Everything
  • 1918: Чи хочу я повернутися до тебе? / Will I Come Back to You?
  • 1919: Чоловік індіанки / The Squaw Man
  • 1919: He міняйте свого чоловіка / Don't Change Your Husband
  • 1919: На радість і горе / For Better, For Worse
  • 1919: Самець і самка / Male and Female
  • 1920: Навіщо міняти свою дружину? / Why Change Your Wife?
  • 1920: Пожива для роздумів / Something to Think About
  • 1920: Ноги з глини / Feet of Clay
  • 1921: Заборонений плід / Forbidden Fruit
  • 1921: Пригоди Анатоля / Affaires of Anatole
  • 1921: Рай дурня / Fool's Paradise
  • 1922: Людиновбивство / Manslaughter
  • 1923: Суботня ніч / Saturday Night
  • 1923: Ребро Адама / Adam's Rib
  • 1923: Десять заповідей / The Ten Commandments
  • 1924: Тріумф / Triumph
  • 1925: Позолочене ліжко / The Golden Bed
  • 1925: Дорога у вчорашній день / The Road to Yesterday
  • 1926: Волзькі бурлаки / The Volga Boatmen
  • 1927: Цар царів / King of Kings
  • 1929: Безбожниця / The Godless Girl
  • 1929: Динаміт / Dynamite
  • 1930: Мадам Сатана / Madam Satan
  • 1931: Чоловік індіанки / The Squaw Man
  • 1932: Хресне знамення / The Sign of the Cross
  • 1933: Цей день і вічність / This Day and Age
  • 1933: Чотири перелякані людини / Four Frightened People
  • 1934: Клеопатра / Cleopatra
  • 1935: Хрестовий похід / The Crusades
  • 1936: Житель рівнин / The Plainsman
  • 1937: Флібустьєр / The Buccaneer
  • 1939: Юніон Пасіфік / Union Pacific
  • 1940: Північнозахідна кінна поліція / North West Mounted Police
  • 1941: Збере бурю / Reap the Wild Wind
  • 1943: Повість про доктора Весселі / The Story of Dr. Wessel
  • 1946: Непереможені / Unconquered
  • 1949: Самсон і Даліла / Samson and Dalilah
  • 1952: Найбільше шоу на Землі / The Greatest Show on Earth
  • 1956: Десять заповідей / The Ten Commandments

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • НИИК МКРФ, редактор Е.Н. Карцева. Сесиль Блаунт Де Милль // «Режиссёрская энциклопедия. Кино США». — М. : Материк, 2002. — С. 34-35. — ISBN 5-85646-096-0.(рос.)
  • В. Комаров[ru]. История зарубежного кино. Том 1. Німе кіно. — М.: «Искусство», 1965.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]