Сесіль Френк Павелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сесіл Френк Пауелл)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сесіль Френк Павелл
Cecil Frank Powell
Ім'я при народженні англ. Cecil Frank Powell
Народився 5 грудня 1903(1903-12-05)
Тонбрідж, Велика Британія
Помер 9 серпня 1969(1969-08-09) (65 років)
Італія
Країна  Велика Британія
Діяльність фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Кембриджський університет
Галузь Фізика
Заклад Кембриджський університет
University of Bristol
Науковий керівник Чарлз Вільсон
Ернест Резерфорд
Аспіранти, докторанти Mambillikalathil Govind Kumar Menond
Rosemary Fowlerd
Членство Леопольдина
Лондонське королівське товариство
Російська академія наук
Відомий завдяки: Ядерна фотографічна емульсія
Відкрив піони
У шлюбі з Isobel Artnerd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1950)

CMNS: Сесіль Френк Павелл у Вікісховищі

Сесіль Френк Павелл (англ. Cecil Frank Powell; 5 грудня 1903, Тонбрідж, Велика Британія — 9 серпня 1969, Белано, Італія) — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1950 р. «За розробку фотографічного методу дослідження ядерних процесів і відкриття мезонів, здійснених за допомогою цього методу».

В результаті експериментальної роботи Пауелла було відкрито пі-мезон — важку субатомну частинку. Співробітниками Пауелла були Джузеппе Оккіаліні, Х. Мюрхед і молодий бразильський фізик Чезаре Латтес. Пі-мезон виявився передвіщеною в 1935 р. Хідекі Юкавою часткою, відповідальною за перенесення сильної взаємодії в теорії атомного ядра, розробленої Юкава. Крім Нобелівської премії Пауелл був нагороджений медаллю імені Ломоносова. Також він був одним з підписавших у 1955 р. Маніфест Рассела-Ейнштейна.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Lattes, CMG, Muirhead, H., Occhialini, GPS & Powell, CF Processes involving charged mesons. Nature, 159, 694–697, (1947).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Пауэлл Сесиль Фрэнк (Powell Cecil Frank) // Физики : Биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 209. — 400 с. — 200 000 екз.

Посилання[ред. | ред. код]