Сечовід
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Сечовід | |
|---|---|
 1. Сечова система людини: 2. Нирки, 3. Ниркові миски, 4. Сечовід, 5. Сечовий міхур, 6. Сечівник. (лівий бік і фронтальний розріз), 7. Надниркова залоза Судини: 8. Ниркова артерія і вена, 9. Нижня порожниста вена, 10. Черевна аорта, 11. Загальна клубова артерія і вена Напівпрозорим виділені: 12. Печінка, 13. Товста кишка, 14. Таз | |
| Деталі | |
| Попередник | Метанефричний дивертикул |
| Система | Сечова система |
| Артерія | Верхня сечоміхурова артерія, Піхвова артерія, сечовідні гілки ниркової артерії |
| Нерв | Сечовідне сплетіння |
| Ідентифікатори | |
| Латина | Ureter |
| MeSH | D014513 |
| TA98 | A08.2.01.001 |
| TA2 | 3394 |
| FMA | 9704 |
| Анатомічна термінологія | |
Сечово́ди (лат. ureteres, однина ureter) — парні циліндричні трубки з внутрішнім діаметром 4-9 мм, завдовжки 30-35 см. Сечоводи з'єднують нирки із сечовим міхуром, виконуючи функцію відведення сечі. Сечовід, починаючись від ниркової миски, продовжується по задній стінці черевної порожнини донизу (черевна частина), потім спускається в порожнину малого таза (тазова частина), де, досягши дна сечового міхура, проходить через його стінку навскіс і відкривається щілиноподібним отвором у порожнину сечового міхура. Сечовід має три фізіологічних звуження: біля виходу з ниркової миски, на рівні переходу до порожнини малого таза, біля входу в сечовий міхур.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с. (С.?)
|
