Сибірські козаки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сибі́рські козаки́ — іррегулярне військо в XIX—XX столітті в Російській імперії, на території Західного Сибіру і Північного Казахстану, створене в 1808 (центр — Омськ) з козаків, що служили з XVI століття в містах і на прикордонній лінії.

У 1867 р. з Сибірських козаків було сформовано Семіреченське Козаче Військо. У 1916 р. населення ок. 172 тис. чоловік, ок 5 млн десятини землі. У 1-у світову війну виставило 9 кінних полків, 3 дивізіони, 5 сотень, 3,5 батареї. У 1918 р. скасовано. Козаки Сибіру брали активну участь в Громадянській війні у військах Колчака. Під час Другої світової війни більшість сибірських козаків билися в радянських частях, а з козаків, що емігрували, в серпні 1943 був сформований 2 полк першої бригади 1-ої козачої дивізії СС.

Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.