Сивуха Юрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Юрій Сивуха
Сивуха Юрій Петрович.jpg
Особові дані
Повне ім'я Юрій Петрович Сивуха
Дата народження 13 січня 1958(1958-01-13) (56 років)
Місце народження Харків
Зріст 189 см
Вага 87 кг
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1976 СРСР «Металіст» (Харків) 3 (-0)
1977—1978 СРСР «Динамо» (Київ) 1 (-0)
1979—1988 СРСР «Металіст» (Харків) 265 (-275)
1989—1991 СРСР «Металург» (Запоріжжя) 70 (-63)
1992—1994 Україна «Металург» (Запоріжжя) 47 (-31)
1994 Україна «Торпедо» (Запоріжжя) 6 (-13)
1994—1995 Україна «Зірка» (Кіровоград) 14 (-12)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1975—1976 СРСР СРСР (U-18) ? (-?)
1977—1978 СРСР СРСР (U-20) ? (-?)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2013— Україна Україна

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 2 липня 2013.

Юрій Петрович Сивуха (* 13 січня 1958, Харків) — радянський та український футболіст, воротар. Вихованець харківського футболу. Майстер спорту СРСР (з 1977 року). Легенда футбольного клубу «Металіст» (Харків). Екс-воротар молодіжної збірної СРСР.

Спортивна біографія[ред.ред. код]

У складі харківського «Металіста» з'явився, після закінчення місцевої ДЮСШ «Трудові резерви». Після вдалого виступу в складі збірної СРСР на юнацькому чемпіонаті світу-1977 року, перспективний воротар два роки провів у складі київського «Динамо», де виступав більше дублером основного голкіпера киян Віктора Юрковського.

Повернувшись до рідного «Металіста», він на довгі роки став незамінним воротарем харківського клубу. Загалом за кар'єру в складі команди першої столиці України провів 308 матчів в офіційних турнірах різних рангів.

Після появи в «Металісті» перспективного Ігоря Кутепова, Юрій Сивуха переходить до лав запорізького «Металурга». 1990 року, запоріжці завойовують право на виступ у вищій лізі чемпіонату СРСР, а одним з «винуватців» цієї історичної події для запорізького футболу став ветеран українського воротарського корпусу Юрій Сивуха. На його рахунку безліч зіграних матчів, в яких він видавав свої знамениті сейви та головне — стабільну і надійну гру на останньому рубежі.

Після вдалих сезонів у запорізькому «Металурзі», Сивуха пограв ще в кіровоградській «Зірці», запорізькому «Торпедо», а закінчив кар'єру в 40 з лишком років у вінницькій «Ниві».

Цитата багаторічного головного тренера харківського «Металіста» Євгена Пилиповича Лемешка: «Нехай не ображаються інші воротарі „Металіста“, але кращим за всі роки у нашій команді був Юрій Сивуха».

З 1998 року став тренером. Працював на тренерських посадах в харківському «Металісті» та аматорських командах.

В січні 2013 року призначений на посади тренера збірної України по роботі з воротарями [1]

Титули та досягненя[ред.ред. код]

  • Володар Кубка СРСР (2): 1978, 1988
  • Срібний призер чемпіонату СРСР: 1978
  • Фіналіст Кубка Федерації футболу СРСР: 1987
  • Переможець юнацького чемпіонату Європи (U-18): 1976
  • Переможець юнацького чемпіонату Світу (U-20): 1977
  • Переможець першої ліги чемпіонату СРСР: 1981
  • Бронзовий призер першої ліги чемпіонату СРСР (2): 1980, 1990
  • В списках 22-х найкращих футболістів України: № 1 — 1992 рік.
  • В списках 12-ти найкращих футболістів України: № 1 — 1992/1993.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

О. Мазуренко: «Людина з репутацією» (біографічна стаття Є.П. Лемешко). Журнал "ФУТБОЛ-ІНТЕР", вересень 1999, № 19/20.