Сигара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сига́ра — скрутка з висушених листів тютюну, яка має циліндричну або близьку до циліндричної форму та готова для куріння. На відміну від цигарок не має паперової обгортки.

Історія сигар[ред.ред. код]

Майстри сигар (J. Marx, 1889)

Першість у вирощуванні та вживанні тютюну належить представникам американського континенту. Можливо, тютюн вперше з'явився на півострові Юкатан в Мексиці. Він був відомий індіанцям майя в Центральній Америці, які після розпаду своєї цивілізації розповсюдили його в Північній та Південній Америці. Ймовірно, що саме в Північній Америці тютюн був уперше використаний в обрядах індіанців Міссісіпі. Решта світу дізналася про нього лише після відомої мандрівки Колумба 1492 р. На островах Багамського архіпелагу йому зустрілися доброзичливі тубільці, які тримали в зубах тліючі скручування і вдихали ароматний дим. Саме так відбулося знайомство європейців з тютюном. Але те, що палили індіанці і використовували в релігійних обрядах, лише частково нагадувало сучасну сигару.

Перша фабрика з виробництва сигар з'явилася у 1541 році на острові Куба. Цей острів тривалий час був основним виробником тютюну. До Європи вони потрапили лише у 1717 році. До цього тютюн нюхали або палили в люльках. Двовікова монополія іспанців на кубинський тютюн почалася з указу іспанського монарха Філіппа III від 20 жовтня 1614 року, яким він не лише вирішив дозволити вільний обробіток тютюну, але й наказав його надлишки відвозити до Іспанії, у місто Севілья. А у квітні 1717 року Філіппом V був виданий історичний документ під назвою Estanco del Tabaco, який встановлював королівську монополію на тютюн, що вирощується на Кубі. Це рішення викликало масові хвилювання серед тютюнових плантаторів — «вегерос». Отже, Куба постачала до Іспанії тютюн, а сигари скручувались у Севільї та мали назву «севілли». У 1817 році іспанський король Фердинанд VII указом відмінив монополію на володіння на Кубі, внаслідок чого виробники змогли вільно експортувати сигари. В результаті цього рішення вже наступного року на Кубі було близько 400 мануфактур, де виготовляли сигари 800 марок на всі смаки. Сигарна виробнича галузь остаточно сформувалася наприкінці XIX століття, коли в країні було 9500 плантацій, а в містах з'явилися фабрики. До цього ж часу належить виникнення різних марок та розмірів сигар, введення сигарних коробок та стрічки. Поступово виробники сигар стали головною частиною робітничого класу Куби.

На сьогодні вирощування сигарного тютюну та виробництво сигар не обмежується Кубою. Якісні сигари виробляються в Домініканській Республіці, на Ямайці, в ряді країн Центральної Америки (Мексика, Гондурас, Нікарагуа). Тютюнові листи достатньо високої якості виробляються в Еквадорі, власний стиль та унікальний смак мають сигари з Бразилії. Багаті смакові якості мають темні тютюнові листи з Камеруну. Нідерланди, Німеччина та Швейцарія налагодили виробництво сигар з сировини, що виробляється на Яві та в Суматрі.

Формат та форма сигар[ред.ред. код]

Сигари різних форм та кольорів

За формою всі сигари діляться на прямі і фігурні. Прямими, або parejos, називають циліндричні сигари, діаметру однакового по всій довжині. Фігурні за формою відрізняються від циліндричної. Сьогодні фігурних сигар небагато, якщо порівнювати з сигарами прямих форматів, проте колись усе було навпаки. За індіанською традицією, впродовж тривалого часу всі сигари мали конічну форму. Перші прямі сигари з'явилися лише в кінці XVII — на початку XVIII століття. Щодо властивостей паління, то головна особливість фігурних сигар полягає в тому, що вони відчутніше міняють смак під час паління.

Формат (ісп. vitola) сигари визначає співвідношення довжини, діаметра і ваги. На Кубі більше 40 різних форматів сигар. Марки сигар можуть бути як великого, так і малого формату. Як правило, сигари великого діаметра мають сильніший смак, горять повільно і рівно. За традицією, довжина сигари вимірюється в дюймах, а діаметр — в спеціальних одиницях, запозичених у ювелірів. Професіонали називають діаметр сигари ринг гейдж («сіро» — по іспанськи, або «калібр»), одиниця виміру дорівнює 1/64 дюйми, або приблизно 0,396 міліметра. Зважаючи на величину ринг гейджа, всі сигари діляться на три групи. Сигари великого діаметра (thick gauge) — це сигари з ринг гейдж від 46 до 52. Сигари середнього діаметра (medium gauge) — від 40 до 45. Сигари маленького діаметра (slim gauge) — від 26 до 39. Термін паління залежить від довжини сигари, яка впливає на температуру диму, що попадає в рот курця. Проходячи через сигару, дим охолоджується: що довша сигара, то м'якше і прохолодніше паління, і навпаки. Від діаметру сигари залежить повнота і насиченість смаку. Цілком закономірно, що сигара з великим діаметром містить більше листя і, відповідно, різного сорту тютюну. Три одночасно тліючих листки дадуть більше смаку, ніж один або два, та й загальна гамма буде на порядок складнішою.

Формат Вага Размір (довжина x діаметр)
GRAN CORONA 47 г 235 мм x 18,65 мм
DOUBLE CORONA (Prominente) 49 г 194 мм x 19,45 мм
CHURCHILL (Julieta 2) 47 г 178 мм x 18,65 мм
DALIA 43 г 170 мм x 17,07 мм
PIRAMIDE 52 г 156 мм x 20,64 мм
CAMPANA 52 г 140 мм x 20,64 мм
ROBUSTO 50 г 124 мм x 19,84 мм
LONSDALE (Cervante) 42 г 165 мм x 16,67 мм
CORONA GORDA 46 г 143 мм x 18,26 мм
CORONA GRANDE 42 г 155 мм x 16,67 мм
CORONA 42 г 142 мм x 16,67 мм
PETIT CORONA (Mareva) 42 г 129 мм x 16,67 мм
MINUTO 42 г 110 мм x 16,67 мм
LAGUITO NO. 1 38 г 192 мм x 15,08 мм
LAGUITO NO. 2 38 г 152 мм x 15,08 мм
LAGUITO NO. 3 26 г 115 мм x 10,32 мм
DEMI TASSE (Entreacto) 32 г 100 мм x 12,70 мм
PANETELA LARGA 28 г 175 мм x 11,11 мм

Обрізування сигар[ред.ред. код]

Туба, сигара та гільйотина

Обрізування сигар — ритуал, що впливає на відчуття, під час паління цієї сигари. Рух руки має бути точним і упевненим. Найкраще обрізувати голівку сигари там, де скручене листя тютюну паралельне одне одному. Якщо діаметр зрізу недостатній, уповільниться рух ароматного диму, а дуже широкий зріз робить тягу дуже повільною, що призводить до занадто «гарячого» паління. Особливо це стосується коротких сигар формату robusto або obus, в яких зріз має бути мінімальний. Для обрізування можна використовувати різні інструменти (каттери cut — різати) з гострим лезом, найпоширеніший — гільйотина. Гільйотини бувають з одним або з двома лезами, останні — кращі. Інший популярний тип каттера — сигарні ножиці. Використовуючи ці пристрої, сигару необхідно обрізати, відступивши близько трьох міліметрів від кінця, так, щоб від шапочки на сигарі залишалося тонке кільце, яке ніколи не дасть покривному листу розгорнутися. Сигарні ножиці — елегантний і стильний аксесуар, за допомогою якого можна обрізувати сигару абсолютно точно і чисто.

Паління сигари[ред.ред. код]

Че Гевара: «Паління під час відпочинку є найкращим супутником солдата»

Паління сигари суттєво відрізняється від паління сигарети та має свої традиції. Сигара вимагає уваги і певної обстановки, її не палять на ходу або в стресовій ситуації. Короткі і товсті сигари формату robustos найпопулярніші, саме для короткої ділової розмови. Вранці найкраще віддати перевагу легкій і стриманій сигарі, а увечері можна дати волю настрою і запалити міцну сигару зі складною палітрою начинки. Розпалювати сигару необхідно газовою запальничкою, або спеціальними сірниками для сигар, або кедровою лучиною. Тримаючи сигару під кутом, на відстані від полум'я, необхідно повільно обертати сигару, стежити, щоб вона рівномірно почала тліти по всьому діаметру. Взявши сигару в рот, треба обертати її, утримуючи полум'я. Коли ніжка почервоніє, роблять декілька легких затягувань, не забуваючи, що сигару палять не затягуючись. Прийнято палити сигару до банта. Залежно від індивідуальних переваг — знімають або залишають бант на сигарі. Під час паління від нових відтінків міняється смаковий букет сигари. Якщо дати їй згаснути і відкласти, порушується смаковий баланс, повторне розпалювання не принесе великого задоволення. Горіння сигари необхідно постійно підтримувати. При повторному розпалюванні сигари, яка тільки що згасла, смак не погіршується. Згідно з етикетом, закінчивши паління, сигару не слід гасити, її просто залишають в попільниці — вона сама повільно і благородно загасне.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • «Юридичний журнал», 2002 № 6

Посилання[ред.ред. код]

  • Історія сигар (рос.)
  • http://www.dw.de/image/0,,17857273_303,00.jpg На выходе из зала [Любекская ратуша] внимание привлекает полка для сигар - с пронумерованными ячейками, чтобы можно было отложить сигару, докурив позже после заседания или во время перерыва.