Сизаль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сизаль
Plantsisal.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Агавові (Agavoideae)
Рід: Агава (Agave)
Вид: Сизаль
Біноміальна назва
Agave sisalana
Perrine
Посилання
EOL: 1084006
ITIS logo.jpg ITIS: 182694
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 442491
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Agave sisalana

Сизаль (Agave sisalana) — вид агави американського походження, що вирощується завдяки міцному волокну, яке використовується для виготовлення мотузок (термін може посилатися як на саму рослину, так і на волокно).

Етимологія[ред.ред. код]

Квіти Agave sisalana
Виробництво волокна з сизалю в Гоа, Індія
Збирачі сизалю в Африці на початку 20 століття
Плантація сизалю в Танзанії на початку 21 століття

Назва походить від однойменного порту в Мексиці, через який вперше експортували волокно.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Агава сизаль — це стерильний гібрид неясного походження, можливо гібрид між Agave angustifolia і Agave kewensis. Розмножується вететативно. Висота рослини сягає 1,5-2 м. Листя численні, тверді, шкірясті і м'ясисті, зелені або сірувато-зелені до 1,8 м завдовжки. Молоді листки можуть мати зуби по краях, дорослі без шипів. Суцвіття агави сізалани виростає до 6-7 м. Квітки численні 6 см завдовжки, зелені.

Використання[ред.ред. код]

Вид є культурною рослиною, протягом кількох століть вирощується у тропічних країнах. Широко поширений як технічна культура в Центральній і Південній Америці та на островах Карибського басейну, в Африці. Одна рослина живе на плантації 7-10 років і дає 200—250 листя. Кожний лист містить в середньому близько 1000 волокон. Волокно становить лише близько 4% від ваги рослини. Жорсткі волокна листя традиційно використовуються для виробництва мотузок і шпагату, паперу, тканини, настінних покриттів і килимів.

Основні країни-виробники сизалю — Танзанія (поставляє на світовий ринок 1/3 сизалю), Бразилія, Кенія, Таїті. світовий видобуток до 1901 р. становив 587 тис. т волокна.

Використовується також в якості живої огорожі, як закріплювач ґрунту. В останні роки в листках виявлені стероїдні сапогеніни. Сік агави відомий у народній медицині як засіб від укусів змій.

Виробництво сизалю в Танзанії[ред.ред. код]

Листя обрізають вручну, починаючи з самого низу рослини і залишаючи частину листя на верхній частині стовбура, щоб рослина продовжувала зростати. Праця не з легких, але досвідчений збирач за день нарізає до двох тисяч листів.

Після цього зібрані листя звозять на ферми, де в спеціальних пристосуваннях роздрібнюють, відокремлюючи волокна від зеленої маси. Довжина кожного з них до півтора метрів. Волокна ретельно промивають у воді, позбавляючись від часток листа і слизу. Потім їх висушують на сонці, вибілюють і розчісують. Сировина для виготовлення міцної мотузки готова.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]