Сикстинська Мадонна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Сикстинська Мадонна»
Raffael, Sixtinska madonnan.jpg
«Сикстинська Мадонна»
італ. Madonna Sistina
Творець: Рафаель Санті
Час створення: 1514
Розміри: 265 × 196 см
Матеріал: олія на полотні
Зберігається: Дрезден, Німеччина
Музей: Дрезденська картинна галерея
Янголи Рафаеля — мотив численних листівок і постерів.

«Си́кстинська Мадо́нна» — картина Рафаеля. Знаходиться в Галереї старих майстрів у Дрездені, придбана у 1754 році з П'яченци Августом III Фрідріхом за близько 20 000 цехінів (70 кг золота). Розмір: 265×196 см. Є одним з найвідоміших творів італійського Ренесансу. Виконана ця картина близько 15121514 років на замовлення церкви святого Сикста у П'яченці, звідси і її назва.

Під час Другої світової війни гітлерівське керівництво заховало картину разом з іншими цінними творами в сховищах. В травні 1945-го радянські війська знайшли «Мадонну» у штольні неподалік від Дрездена. Після війни картина знаходилась на реставрації в Москві і в 1955 році була повернута разом з іншими картинами у Дрезден. Цей дивний образ добре знали і в минулому.

Таємна влада матері, що несе свою дитину людям, хвилювала століттями, бентежила серця. Недивно, що Мадонну постійно копіювали. Наприклад, в українському містечку Бучач, в тимпані костелу Успіння Пресвятої Богородиці є копія «Сикстинської Мадонни» Рафаеля.[1]

Історія створення[ред.ред. код]

Величезне за розмірами (256 x 196 см) полотно було створено Рафаелем для вівтаря церкви монастиря Святого Сикста в П'яченці на замовлення папи Юлія II. Існує гіпотеза, що картина була написана в 1512–1513 роках на честь перемоги над французами, що вторглися в Ломбардію в ході Італійських воєн, і подальшого включення П'яченци до складу Папської області.

Що вельми незвично для початку XVI століття, матеріалом служила не дошка, а полотно. Це може свідчити про те, що полотно планувалося використовувати як хоругва (якщо тільки вибір матеріалу не пояснюється великими габаритами твору).

У XVIII столітті поширилася легенда (не підтверджена історичними документами), що Юлій II замовив полотно Рафаелю для своєї гробниці, і що моделлю для Мадонни послужила кохана Рафаеля Форнаріна, для Сікста — сам папа Юлій (племінник Сікста IV), а для святої Варвари — його племінниця Джулія Орсіні. Прихильники теорії про те, що полотно створювалося для папської гробниці, підкреслюють, що жолуді на ризі Сікста явно відсилають до цих двох пап з роду делла Ровере (rovere перекладається як «дуб»).

У той же час на створення образу саме для церкви у П'яченці вказує те, що її покровителями завжди вважалися свв. Сікст і Варвара, зображені на цьому полотні. Образ вдало вписався в центральну частину апсиди церкви в П'яченці, де служив своєрідною заміною відсутнього вікна.

Опис[ред.ред. код]

На картині зображені Мадонна з немовлям в оточенні папи Сикста II і Святої Варвари по сторонах із двома янгелятами, що дивилися знизу вгору на сходження Бога. Фігури утворюють трикутник. Розкрита по сторонах завіса зайвий раз підкреслює геометричну продуманість композиції. Це один з перших творів, в якому глядач незримо виявляється вписаний в композицію: здається, що Мадонна спускається з небес прямо назустріч глядачеві і дивиться йому в очі. В образі Марії гармонійно поєднані захват релігійного тріумфу (художник повертається до ієратичності композиції візантійської Одигітрії) з такими загальнолюдськими переживаннями, як глибока материнська ніжність і окремі ноти тривоги за долю немовляти.

Література[ред.ред. код]

  • Claudia Brink/ Andreas Henning (Hrsg.): Raffaels Sixtinische Madonna. Geschichte und Mythos eines Meisterwerks, Berlin 2005
  • Andreas Henning: Raffaels Transfiguration und der Wettstreit um die Farbe. Koloritgeschichtliche Untersuchung zur römischen Hochrenaissance, Deutscher Kunstverlag, München 2005, ISBN 3-422-06525-3, zugl.: Berlin FU Diss. 2002
  • Theodor Hetzer: Die Sixtinische Madonna, Verlag Urachhaus, Stuttgart 1991
  • Michael Ladwein: Raffaels Sixtinische Madonna. Literarische Zeugnisse aus zwei Jahrhunderten, Pforte-Verlag, Dornach 2004, ISBN 3-85636-159-6
  • Marielene Putscher: Raphaels Sixtinische Madonna. Das Werk und seine Wirkung, Hopfer, Tübingen 1955, zugl.: Hamburg Univ. Diss. 1955, 1. - Textband und 2. - 195 Blätter (in einer Mappe)
  • Michael Rohlmann (Hrsg.): Raffaels Sixtinische Madonna, in: Römisches Jahrbuch der Bibliotheca Hertziana Jg. 30 (1995), S. 221-248
  • Angelo Walther: Raffael, die Sixtinische Madonna, Seemann, Leipzig 2004, ISBN 3-86502-100-X
  • Giorgio Vasari, Leben der ausgezeichnetsten Maler, Bildhauer und Baumeister, von Cimabue bis zum Jahre 1567, Übersetzung von Ludwig Schorn und Ernst Förster, Stuttgart 1843, Bd.3/I
  • Варшавський А. С. Долі шедеврів. — Київ: Веселка, 1988. — С. 105-127

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]