Сикун Ту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сикун Ту
Псевдо Бяошен
Народився 837(0837)
Юхун
Помер 908(0908)
·самогубство
Підданство Династія Тан
Діяльність поет
Знання мов класична китайська
Конфесія даосизм

Сикун Ту (*司空图, 837 —908) — китайський поет часів падіння династії Тан.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у містечку Юхун (сучасне м. Юнцзі, провінція Шаньсі). У 869 році склав імператорський іспит та отримав вищу вчену ступінь. Деякий час займав посади при центральному уряді. Втім, у 878 році, відмовився від будь-яких посад, поступив до даоського монастиря Гуанлу, неподалік Лоян, де став ченцем. Після захоплення центральних областей імперії повстанцями на чолі з Хуа Чао втік до Фесяна. У 881 році переїздить до Ваоцзі. Після відновлення влади династії Тан його неодноразово запрошували зайняти посади у центральному уряді, проте Сикун Ту відмовлявся. Після загибелі останнього імператора династії Ай-ді, щоб не служити володарям нової династії пізня Лян у 908 році заморив себе голодом.

Творчість[ред. | ред. код]

З усього доробку Сикунту збереглося близько 500 віршів та 69 інших творів у різних жанрах. Це споглядальні вірші, в яких недосконалому світі людей протиставляються гармонійні картини природи. Шляхи досягнення моральної досконалості він бачив у природності, спрощенні, відході від мирської суєти. Мав вплив поезії Тао Юаньміна, Ван Вея. Вважав поезію таїнством, найвищим втіленням абсолюту (дао). Головне для нього — це вихід за межі видимого, до невловимої внутрішньої сутності, досягнення надчуттєвої насолоди в єднанні з дао.

Найбільш значущим його твором є «Поема про поета», що складається з 24 віршів, де йдеться про натхнення справжнього поета. У 887 році він склав книгу «Крик» («Імінцзи»), куди увійшли також твори його батька.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Федоренко Н. Т., Проблемы исследования китайской литературы, М., 1974, с. 282—304
  • Wu Tiao-kung, Ssukung Tu's poetic criticism, «Chinese Literature», 1963, № 7.