Сикхи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Си́кхи — послідовники релігійно-реформаторського руху, який виник в Індії на території Пенджабу наприкінці XV століття.

Засновником цього руху, що надалі отримав назву сикхізм був індійський поет і мислитель Нанак (1469—†1539). Сикхи проголошували рівність всіх людей перед єдиним богом, незалежно від касти і соціального становища, негативно ставилися до індуїстських принципів кастових відмінностей. Вони носили тюрбан, довге волосся і бороду. Усім сикхам присвоювалося почесне звання «сінгх» («лев»), яке стало складовою частиною прізвища.

Сучасні сикхи живуть переважно в індійському штаті Пенджаб.

[ред.] Дивись також