Силичі (шляхетський рід)
| Силичі | |
|---|---|
 | |
| Силич (Корчак VII) | |
| Опис герба: див. текст | |
| Підданство: |  Річ Посполита |
Силичі (рос. Силичи) — український шляхетський, пізніше також старшинський, а потім дворянський рід.
Походження[ред. | ред. код]
Рід Силичів відноситься до давніх чернігівських боярсько-шляхетських родів. В часи повстання Хмельницького брати Оникій та Степан виступили на стороні козаків. Гілка нащадків останнього була внесена в VI частину родовідної книги Чернігівської губернії.
Опис герба[ред. | ред. код]
В червоному полі золотий вкорочений андріївський хрест, що супроводжується нижче трьома донизу коротшими брусками.
Щит увінчаний дворянським нашоломником і короною. Нашоломник: три страусиних пера. Намет на щиті червоний, підкладений сріблом.
Представники роду[ред. | ред. код]
- Оникій Силич (до 1636—1663) — шляхтич любецький, товариш Чернігівського полку (1654—56), полковник чернігівський (1657—63). Один з підписантів переяславських статей;
- Степан Силич — чернігівський полковий сотник (1661-1677, з перервами);
- Ян Силич — київський підчаший, депутат на трибунал литовський. З представниками річицького повіту голосував за Станіслава Лещинського в 1733 році.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Томазов В. В. Силичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 553. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.