Сильванський Сергій Олександрович
| Сильванський Сергій Олександрович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
1893 Херсон, Російська імперія |
| Помер |
2 березня 1937 Москва, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Alma mater | Перша херсонська чоловіча гімназія і Юридичний факультет Московського державного університетуd |
Сергій Олександрович Сильванський (1893, Херсон — 2 березня 1937, Москва) — мистецтвознавець, автор монографій і статей про український екслібрис, про О. Усачова, Д. Митрохіна, В. Кричевського, П. Ковжуна, М. Бутовича, О. Сахновську («Олена Сахновська. Книжкові знаки», Л. 1934) та ін.
Біографія[ред. | ред. код]
Сергій Сільванський походив з дворянської родини, що мешкала в місті Херсон[1][2]. Закінчив в рідному місті 1-у чоловічу гімназію[3]. Перебрався у Москву, де влаштувався у Московський університет, закінчив юридичний факультет[3]. Праця з книгами сприяла у студента появі захоплення історією друку та книжковим знаком. Захоплення не вщухло і після закінчення університету та повернення у Херсон[3]. Не маючи серйозних конкурентів, молодий Сергій Сільванський поринув у вивчення історії друку і колекціонування. Він зібрав як власну бібліотеку, так і екслібриси, зразки старожитностей щодо Херсонщини тощо.
Зрілі роки Сергія Сільванського припали на трагічні десятиліття громадянської війни, розвал на промисловості і транспорті, мільйонну еміграцію з країни, репресії років Леніна, а потім Сталіна. Тим не менше з молодого юриста виробився дослідник книги та екслібриса, що збирав історичні матеріали щодо Херонщини, книги, місцеву старовину тощо. Колекція Сільванського мала власне «обличчя», позаяк була переважно створена з книжкових знаків провінційних майстрів, мало відомих у столицях. Вивчення зібраних матеріалів сприяло систематизації власного зібрання та створенню статей для періодичних видань та книг, серед них (російською)—
- «Провинциальные книжные знаки»[3]
- «Песни сердца»
- «Библиотеки старого Херсона»
- «Херсонская художественная выставка. 1927 г.»
- «Старый Херсон. I. Греческое предместье»
- «Книжные знаки Александра Скворцова»
- «Книжные знаки Р. В. Фреймана»[3] та інші.
Більшовицькі репресії в краї примусили Сегія Сільванського перебратися у Москву. Він перевіз туди і власну колекцію. Загроза власної смерті і знищення його колекції примусили володаря продати всі книжкові знаки вроздріб і вони стали частинами різних приватних збірок. Події останніх років бібліофіла та дослідника екслібрисів відомі мало. Лише нещодавно були знайдені свідоцтва про його смерть навесні 1937 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Е. А. Потапов. Дворянин и коллекционер. Арт-Кавун, 01.01.2006
- ↑ Государственный архив Херсонской области, ф. 169, оп.1, д. 24, л.10-11.
- ↑ а б в г д http://biblio.lib.kherson.ua/ot-hersona-do-moskvyi.htm
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Олександр Сільванський – останній літописець старого Херсона. Мой город — Херсон. Процитовано 13.09.2019.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |