Сильвіє Страхимир Краньчевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сильвіє Страхимир-Краньчевич
хорв. Silvije Strahimir Kranjčević
Сильвіє Страхимир Краньчевич
Народився 17 лютого 1865(1865-02-17)
м. Сень, тепер Хорватія
Помер 29 жовтня 1908(1908-10-29) (43 роки)
тепер Боснія і Герцеговина
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність хорват
Діяльність поет і критик
Мова творів хорватська
Напрямок реалізм
Жанр поезія
Сайт: www.sskranjcevic.hr

CMNS: Сильвіє Страхимир Краньчевич у Вікісховищі

Сильвіє Страхимир-Краньчевич (хорв. Silvije Strahimir Kranjčević; 17 лютого 1865, Сень, тепер Хорватія29 жовтня 1908, Сараєво, тепер Боснія і Герцеговина) — хорватський поет і критик; найвизначніший представник поезії реалізму в хорватській літературі.

З біографії та творчості[ред. | ред. код]

Сильвіє Страхимир Краньчевич народився 17 лютого 1865 року в місті Сені.

Вивчав теологію в колегії «Германо-гунгарікум» у Римі (1883), закінчив річні педагогічні курси в Загребі (1886). Вчителював у містах Мостарі, Лівні, Сараєві.

Помер 29 жовтня 1908 року в Сараєві.

Сильвіє Страхимир Краньчевич — один з провідних поетів у хорватській літературі XIX століття, борець за національне і культурне відродження Хорватії (патріотичні вірші «Хорватії», «Народові», «Хорватській матері»). Його твори сповнені філософських роздумів про долю народу, протесту проти насильства і соціальної несправедливості (збірки «Гризоти», 1902; «Поезії», 1908). Поет залишив також довершені зразки інтимної та філософської лірики.

Краньчевич писав прозу, літературно-критичні статті. Редагував (разом з К. Херманом) часопис «Надія» (Nada, 18951903).

Зв'язки з Україною[ред. | ред. код]

Сильвіє Страхимир Краньчевич надрукував статтю «Тарас Григорович Шевченко» М. Поповича у часописі «Надія» (1895, №21-24), там же поезії Т. Шевченка в перекладі А. Харамбашича (1899, №9-12). Дав високу оцінку творам Марка Вовчка (ст. «Гуманістична думка в російському романі», Nada, 1901, №2). Окремі твори Краньчевича перегукуються з поезіями Тараса Шевченка.

Вірш Краньчевича «На бойовищі» українською переклав Р. Лубківський (зб. «Слов'янська ліра», К., 1983). Його вірш «Ідея світу» переклав Д. Павличко (Мала антологія хорватської поезії, К., 2008).

Джерела, посилання та література[ред. | ред. код]