Симон Мартин Косаківський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Symon Marcin Kasakoŭski. Сымон Марцін Касакоўскі (J. Damiel, 1812).jpg

Симон Мартин Косаковський (Шимон Марцін Коссаковський, пол. Szymon Juda Marcin Korwin-Kossakowski 1741, маєток Шили в нинішньому Йонавському районі — 25 квітня 1794, Вільно) — польський державний діяч, учасник Барської і Торговицької конфедерацій, польний гетьман литовський (1792–1793), останній великий гетьман литовський (1793–1794). На посаді великого гетьмана разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забелло проводив програму по скороченню литовських військ і їх приєднанню до російської армії.

Біографія[ред.ред. код]

Костел Святого апостола Якова (Йонава) в якому похований прах Ш. М. Коссаковского

Молодший із чотирьох синів стольника жмудського і стражника ковенського Домініка Косаківського (1711–1743) і Маріанни Забелло. Освіту здобув в єзуїтській колегії у Ковно і в Кенігсберзькому університеті.

Підтримував короля Станіслава Августа, але потім виступив з різкою критикою на його адресу на Репнінському сеймі і приєднався до Барської конфедерації. Восени 1768 року наступ російських військ змусив його виїхати в Пруссію. За кордоном у Саксонії і Туреччині проводив діяльність, направлену на повалення Станіслава Августа.

Після повернення, керував силами конфедератів у Великому князівстві Литовському, здобув ряд перемог над російськими військами. Його загін у 4000 чоловік здійснив вдалий рейд по Смоленщині потім здійснив перехід через Курляндію, Пруссію і Мазовію в Велику Польщу.

У 1775 у примирився з королем і став одним з керівників проросійського угруповання. У 1790 у в чині генерал-майора вступив в російську армію і брав участь у бойових діях проти Туреччини на Балканах. Став одним з організаторів і керівників Торговицької конфедерації. У 1792 році російський корпус під його командуванням почав наступ на територію Речі Посполитої з боку Полоцька. У взятому російськими військами в січні 1792 року Вільно проголосив себе польним гетьманом литовським. У 1793 у став великим гетьманом литовським.

Під час повстання Костюшка 24 квітня 1794 року був заарештований повстанцями і ув'язнений у Арсеналі. На наступний день за вироком суду 25 квітня був повішений в жовтому халаті на шибениці на Ратушній площі разом з польним гетьманом литовським Юзефом Забелло та ще кількома зрадниками.

Похований в крипті костелу Святого апостола Якова в Йонава.

Посилання[ред.ред. код]