Симон Хасмоней

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Царство Хасмонеїв за часів Симона Хасмонея
   Стан на 143 до н. е.
   Завойовані території

Симон Хасмоней (Шимон бен Матитьягу ха-Хашмонай (Тассіс), Симон Маккавей, * ? — †. 135 р. до н. е.) — другий син Маттафії Хасмонея, засновник династії Хасмонеїв, етнарх Юдеї з 153 року до н. е.

Боротьба проти Селевкідів[ред.ред. код]

Симон був другим сином Маттафії Хасмонея, і брав участь у Повстанні Хасмонеїв, спочатку під проводом свого батька, потім під проводом молодшого брата, Юди Маккавея. Після перемог над Державою Селевкідів і завоювання Єрусалиму, Хасмонеї прийняли рішення завоювати всю країну і очистити її від чужинців. Симон відправився на Галіль, де євреї чинили опір елліністичним містам Акко, Тіру та Сидону. Під час етнічної боротьби Симону вдалося перемогти неєврейські війська мешканців Галілеї, багато з яких втекли в Акко. У 163 р до н. е. Симон переправив в Юдею євреїв з місць, де вони мали меншість і були у небезпеці.

Після поразки і смерті Юди Маккавея у 160 р. до н. е. в Алаші, Симон і його брат Йонатан утікли за Йордан, і звідти продовжували боротьбу. Симон взяв на себе керівництво опором.

Отримання незалежності Юдеї[ред.ред. код]

Йонатан Хасмоней зміг використати внутрішні конфлікти царства Селевкідів, і домогтися для себе у Олександра Валаса пост первосвященика. Це був період консолідації і стабільності незалежного єврейського уряду в Ізраїлі, під опікою Селевкідів, але після того, як Валас був убитий, і его замінив Деметрій II, знову настав період нестабільності. На царювання Димитрія претендував Антіох IV Епіфан, молодший син Валаса, який був ще дитиною, однак за підтримки міністра армії Трифона. Йонатан підтримав Трифона, але він заманив його в Акко, та заточив у тюрму.

Позбавлення волі харизматичного і популярного лідера, який привів народ до незалежності після смерті Юди Маккавея, було моментом занепаду, і багато хто став опасатися втрати незалежності, але Симон негайно взяв на себе керівництво. Він спочатку воював проти Трифона і його армії та прогнав його з Юдеї. У цій війні Трифон спочатку намагався використати Йонатана для торгу, але пізніше, під час свого відступу, убив його. Симон уклав договір з ворогом Трифона, Деметрієм II. Цей союз був частиною політики Йонатана використовувати конфлікти між ворогуючими фракціями в царстві Селевкідів для досягнення політичних цілей. Завдяки цьому союзу Юдейське царство було оголошено вільним і незалежним, і не платило данину Селевкідам. 142 до н. е., коли царство отримало свою незалежність, почався відлік нової ери незалежного Хасмонейського Царства, першої незалежної єврейської держави з часів Седекії, останнього царя з дому Давида.

Етнарх Юдеї[ред.ред. код]

Симон використовував своє нове положення, і домігся військових успіхів. Серед його досягнень: захоплення Гезер, Яффо, перемога над грецьким гарнізоном у форті Хакра в Єрусалимі. Форт був зайнятий у 141 році до н. е. Цей день був оголошений святом у царстві Хасмонеїв. Ця кампанія вважається однією з великих військових досягнення Симона і вона був увічненена в Книзі Маккавеїв і Мегілат Тааніт. Також були вигравірувані мідні пластини з докладним описом пригод Симона, у тому числі окупації Акри, і перенесені на гору Сіон. У 141 році на народних зборах Симона вибрали етнархом Юдеї.

Серед важливих справ Симона було відновлення союзу з Римом. Цей союз затверджений римським сенатом у 139 році до н. е.

Антіох VII Сидет наступник Деметрія II, спочатку ставився прихильно до Симона, оскільки він потребував його у війні проти Трифона. Він підтвердив його незалежний статус, і дозволив йому карбувати монету. Однак після перемоги над Трифоном смак Сидіти змінився, і він став висувати різні вимоги, такі як повернення Форту Акри. Симон відповів категоричною відмовою. Тоді Сидет направив свою армію проти Симона. Симон направив велике військо під командуванням своїх синів Івана та Юди, і вони перемогли армії Сидета. Ця подія принесло спокій і мир у Юдеї до самої смерті Симона.

Смерть Симона[ред.ред. код]

Антіох продовжував змови проти Симона, увійшов у довіру до зятя Симона, Птолемея бен Хавуву, правителя Єрихону. Птолемей запросив Симона у Форт Дук на святкову вечерю, і під час їжі раптово напав Симона та двох його синів Єгуда і Матітьягу та вбив їх. Його третій син Йоханан Гіркан, що не брав участі у вечері, перейняв на себе правління у державі. Онук Сімона — Арістобул I прийняв на себе царський титул у 104 р. до н. е.

Посилання[ред.ред. код]

Richard Gottheil, Samuel Krauss: Симон Хасмоней у Jewish Encyclopedia

Хасмонеї
Попередник:
Йонатан Хасмоней
Симон Хасмоней
Правління: бл. 142 р. до н. е. — 135 р. до н. е.
Наступник:
Йоханан Гіркан
Первосвященик
142 р. до н. е-135 р. до н. е.
Новий титул
Оголошено
царство
Етнарх Юдеї
141 р. до н. е.-135 р. до н. е.