Симфонічна поема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Симфоні́чна пое́ма — жанр симфонічної музики, одночастинний твір для симфонічного оркестру з програмою літературного, живописного, або, рідше, філософського чи історичного походження. Засновником цього жанра вважається видатний угорський композитор Ференц Ліст, який написав 13 симфонічних поем. У своїх естетичних цілях симфонічна поема чимость пов'язана з оперою, і хоча перша на відміну від другої є інструментальним твором, вона також подібно до опери прагне до об'єднання музики і драми.[1][2]

Поява та розвиток цього жанру був тісно пов'язаний з ідеями синтезу мистецтв, а також ідеями мистецтва, як важливого виховного та просвітительського чинника, що були поширені в епоху романтизму.

Симфонічній поемі властивий вільний розвиток музичного матеріалу, що сполучає різні принципи формоутворення, найчастіше сонатність і монотематизм із циклічністю й варіаційністю. Після Ліста в цьому жанрі працювали Каміль Сен-Санс, Бедржих Сметана, А. Дворжак, Ріхард Штраус, Сергій Рахманінов та інші. Впливу симфонічної поеми зазнали у своєму розвитку й інші жанри — симфонія, концерт, соната.

Див. ткож[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Sadie, New Grove (1980), 13:544–545.
  2. Macdonald, New Grove (1980), 18:428.

Література[ред.ред. код]

  • Macdonald, Hugh, ed Stanley Sadie, "Symphonic Poem", The New Grove Dictionary of Music and Musicians (London: Macmillan, 1980), 20 vols. ISBN 0-333-23111-2
  • Sadie, Stanley, ed. Stanley Sadie, "Opera: I. General", The New Grove Dictionary of Music and Musicians (London: Macmillan, 1980), 20 vols. ISBN 0-333-23111-2


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.