Симфонія № 2 (Чайковський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Симфо́нія № 2 до мажор, тв. 17, «Українська» — симфонія Петра Ілліча Чайковського, написана в 1872 р. в Україні, в Кам'янці - маєтку своєї сестри Олександри. Прем'єра відбулася 7 лютого 1873 р. у Москві.

Стисла характеристика[ред.ред. код]

В основу тематизму цієї симфонії лягли українські народні мотиви. Пісні, що звучать в першій, другій і четвертій частинах були наспівані Чайковському старим садівником Петром Герасимовичем. Симфонія була із захватом сприйнята композиторами "Могутньої купки", для яких була близька як ідея використання народних мелодій, так і характер їх розвитку. Так, у фіналі симфонії сонатна форма майстерно поєднується з варіаціями на тему української пісні «Журавель». Фантастичне скерцо з богатирських маршем в Trio своєї фактурою і прийомами розвитку нагадує екзотичні сторінки музики Бородіна.

Симфонія написана для великого симфонічного оркестру подвійного складу включно з флейтою пікколо.

Структура[ред.ред. код]

фрагменти

Складається з 4-х частинах:

  1. Andante sostenuto. Allegro vivo
  2. Andantino marziale, quasi moderato
  3. Скерцо. Allegro molto vivace
  4. Фінал. Moderato assai

Перша частина написана в сонатній формі з великим вступом, темою якого є південно-російська народна пісня "Вниз по матушке по Волге". Основна тональність - до-мінор. Побічна партія викладена в тональності паралельній основній. В розробці головним чином розвиваються головна партія і тема вступу.

Друга частини написана у формі рондо. В її основі - весільний марш із наезавершеної опери «Ундіна», який щоразу проходить з певними змінами у фактурі й оркестровці. Середній епізод збудований на освноі пісні «Прялочка». Основна тональність - мі-бемоль мажор.

Третя частина - скерцо, написана у традиційних для цього жанру тричастинній формі. Основна тональність - до-мінор.

Четверта частина поєднує риси сонатної і варіаційної форми. Головною темою виступає мелодія української пісні "Журавель", що розвивається від легкого звучання струнних в унісон на стакато до акордового викладення в оркестровому тутті, варіюється також її гармонізація. Викладу головної теми передує урочистий вступ на її ж матеріалі, а закінчує симфонію урочиста кода, також збудована на основі головної теми. Основну тему відтіняє побічна, що відрізняється більш м'яким характером і синкопованим ритмом.

Література[ред.ред. код]

  • Асафьев Б.В. Избранные труды, т. 2. Избранные работы о Чайковском. М., 1954