Синдром Аспергера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синдром Аспергера
МКХ-10 F84.5
МКХ-9 299.80
OMIM 608638
DiseasesDB 31268
MedlinePlus 001549
eMedicine ped/147
MeSH F03.550.325.100

Синдро́м А́спергера — одне з п'яти загальних (первазивних) порушень розвитку (які характеризуються серйозними труднощами в соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним репертуаром поглядів і занять), яке іноді називається формою високо функціонального аутизму (тобто аутизму, за якого здатність функціонувати відносно збережена).

Особи з синдромом Аспергера зустрічаються рідко, й вони не схожі на розумово відсталих, вони володіють, як мінімум, нормальним, або ж високим інтелектом, але нестандартними чи слаборозвиненими соціальними здібностями; часто через це їх емоційний розвиток та соціальний розвиток, а також інтеграція відбуваються зазвичай пізніше. Синдром часто характеризується також вираженою незграбністю.[1]

Історія[ред.ред. код]

Синдром одержав назву на честь австрійського психіатра і педіатра Ганса Аспергера (Hans Asperger), який у 1944 році описав дітей, що відрізнялися відсутністю здібностей до невербальної комунікації, обмеженою емпатією по відношенню до однолітків і фізичною незграбністю. Сам Аспергер використовував термін «аутистична психопатія».

Термін «Синдром Аспергера» був запропонований англійським психіатром Лорною Уінг (Lorna Wing) у публікації 1981 р. Сучасна концепція синдрому з'явилася у 1981 році[2] і, після періоду популяризації, на початку 1990-х були вироблені діагностичні стандарти.[3] З приводу різних аспектів синдрому все ще залишається багато невирішених питань. Так, невідомо, чи відрізняється цей синдром від високофункціонального аутизму;[4] частково з цієї причини, не встановлена його поширеність.[5] Було запропоновано взагалі відмовитися від діагнозу «синдром Аспергера», замінивши його на діагноз «хвороба аутистичного спектру» із зазначенням ступеня тяжкості.[6]

Причини виникнення[ред.ред. код]

Точна причина синдрому невідома. Хоча дослідження припускають можливість генетичної бази,[5] не існує відомої генетичної етіології.[7][8] Нейровізуалізація також не ідентифікує ясної загальної патології.[5] Немає і єдиного лікування, а дані на користь ефективності існуючих методів підтримки обмежені.[5] Підтримка має на меті покращення симптомів і функціонування, та спирається на поведінкову терапію, зосереджуючись на специфічних дефіцитах, спрямована на корегування низьких комунікаційних здібностей, нав'язливих або повторюваних рутинних дій і фізичної незграбності.[9] Стан більшості дітей поліпшується у міру дорослішання, але соціальні та комунікаційні проблеми можуть залишитися. Деякі дослідники та особи з синдромом Аспергера вважають правильним розглядати синдром Аспергера як відмінність, а не інвалідність, яку треба лікувати.[10][11]

У масовій культурі[ред.ред. код]

У кіно[ред.ред. код]

  • У 2007 році вийшла кінострічка «Бен Ікс» про молодого хлопця з синдромом Аспергера, замкнутого у фентезійному світі MMORPG ArchLord.
  • У 2009 році вийшов повнометражний мультфільм «Мері та Макс» про 8-річну дівчинку з Австралії та 44-річного чоловіка з Нью-Йорка, який страждає на синдромом Аспергера. Вони листуютсья впродовж 18 років.
  • У фільмі «Дорогий Джон» є герої з подібними формами аутизму, які описуються словом autistic.
  • У фільмі «Мене звати Хан» герой з синдромом Аспергера хоче зустрітися з президентом, щоб сказати йому про те, що він не терорист.
  • У фільмі «Моцарт і кит(англ.)укр.» (2005) з Джошем Гартнеттом і Радою Мітчелл, актори грають двох закоханих, що страждають на синдром Аспергера.
  • У фільмі «У космосі почуттів не буває» (швед. «I rymden finns inga känslor») (2010) 18-річний Симон, що страждає синдромом Аспергера, шукає нову подругу для свого старшого брата.
  • У венесуельській теленовелі «Ідеальна жінка[прибрати шаблон]» (Venevision, 2010) у головної героїні Мікаели Гомес діагностований синдром Аспергера.
  • У британській короткометражці «Мовчазні речі» («Silent Things») головний герой Джек хворий на синдром Аспергера, а його подруга — аутист.
  • У фільмі «Моторошно голосно і вкрай близько» головний герой — хлопчик 11 років Оскар Шелл страждає на синдромом Аспергера.

У серіалах[ред.ред. код]

  • Один з героїв серіалу «Юристи Бостона» Джеррі Есперсон (Крістіан Клеменсон) страждає на синдром Аспергера. Джеррі часто тримає руки на стегнах, підстрибує і гарчить. Незважаючи на дивну поведінку, він є талановитим юристом і справжнім професіоналом у сфері фінансового права.
  • У серіалі «Батьківство» (Parenthood, 2010) головний герой дізнається, що у його сина синдром Аспергера.
  • В американському серіалі «Анатомія пристрасті» (інша назва «Анатомія Грей») на синдромом Аспергера страждає кардіохірург Вірджинія Діксон.
  • У головної героїні трилогії «Міленіум» Стіга Ларссона Лісбет Саландер підозрюється подібне захворювання. Однак остаточний діагноз їй так і не поставили. Вона не змогла закінчити школу. У 12-річному віці вона потрапила до лікарні для душевнохворих. Коли вона виписалася звідти, її визнали недієздатною. Але незважаючи на це, вона володіє фотографічною пам'яттю і є одним з найкращих хакерів у Швеції.
  • У канадському серіалі «Регенезіс» один з головних героїв біохімік Боб Мельников (Дмитро Чеповецький) страждає на синдром Аспергера.
  • В американському телесеріалі «Вплив» одна з героїнь — злодійка Паркер володіє деякими рисами синдрому Аспергера.[12]
  • Синдрому Аспергера присвячена восьма серія п'ятнадцятого сезону анімаційного серіалу «Південний Парк»South Park»), яка називається «Ass Burgers».
  • У телеситкомі «Спільнота»Community»), один з головних героїв, Ебед, регулярно демонструє ознаки синдрому Аспергера іноді навіть переходячи в стан, близький за симптомами до аутизму.
  • В аніме-серіалі «Sakurasou no Pet na Kanojo» (укр. «Кішечка з Сакурасо») у головної героїні, Масіро Сііни, всі ознаки синдрому Аспергера. Вона не тільки не вміє налагоджувати стосунки з оточуючими, але й не в змозі навіть повноцінно доглядати за собою. При цьому вона є геніальним художником.
  • У датсько-шведському серіалі «Міст» синдром Аспергера у головної героїні, офіцера поліції США Соні Кросс.

В літературі[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. F84.5
  2. Klin A, Pauls D, Schultz R, Volkmar F Three diagnostic approaches to Asperger syndrome: Implications for research // J of Autism and Dev Dis, 35 (2005) (2) С. 221–34. — DOI:10.1007/s10803-004-2001-y. — PMID:15909408.
  3. Woodbury-Smith MR, Volkmar FR Asperger syndrome // Eur Child Adolesc Psychiatry, 18 (January 2009) (1) С. 2–11. — DOI:10.1007/s00787-008-0701-0. — PMID:18563474.
  4. Klin A Autism and Asperger syndrome: an overview // Rev Bras Psiquiatr, 28 (2006) (suppl 1) С. S3–S11. — DOI:10.1590/S1516-44462006000500002. — PMID:16791390.
  5. а б в г McPartland J, Klin A Asperger's syndrome // Adolesc Med Clin, 17 (2006) (3) С. 771–88. — DOI:10.1016/j.admecli.2006.06.010. — PMID:17030291.
  6. «299.80 Asperger's Disorder». DSM-5 Development. American Psychiatric Association. Архів оригіналу за 25 December 2010. Процитовано 2010-12-21. 
  7. Matson JL, Minshawi NF (2006). «Etiology and prevalence». Early intervention for autism spectrum disorders: a critical analysis. Amsterdam: Elsevier Science. с. 33. ISBN 0-08-044675-2. 
  8. Klauck SM Genetics of autism spectrum disorder (PDF) // Eur J of Hum Genet, 14 (2006) (6) С. 714–720. — DOI:10.1038/sj.ejhg.5201610.
  9. National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS) (2007-07-31). «Asperger syndrome fact sheet». Архів оригіналу за 21 August 2007. Процитовано 2007-08-24.  NIH Publication No. 05-5624.
  10. Clarke J, van Amerom G 'Surplus suffering': differences between organizational understandings of Asperger's syndrome and those people who claim the 'disorder' // Disabil Soc, 22 (2007) (7) С. 761–76. — DOI:10.1080/09687590701659618.
  11. Baron-Cohen S Is Asperger syndrome necessarily viewed as a disability? // Focus Autism Other Dev Disabl, 17 (2002) (3) С. 186–91. — DOI:10.1177/10883576020170030801. A preliminary, freely readable draft, with slightly different wording in the quoted text, is in: Baron-Cohen S (2002). «Is Asperger's syndrome necessarily a disability?» (PDF). Cambridge: Autism Research Centre. Архів оригіналу за 17 December 2008. Процитовано 2008-12-02. 
  12. «Dean Devlin, creator of Leverage - CliqueClack Interview | CliqueClack». Архів оригіналу за 2013-02-02. Процитовано 2013-01-26. 
  13. Review: Kathy Lette's The Boy Who Fell to Earth (англ.)