Синдром Гудпасчера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синдром Гудпасчера
МКХ-10 M31.0 (ILDS M31.010)
OMIM 233450
DiseasesDB 5363
eMedicine med/923 ped/888
MeSH D019867

Синдро́м Гудпа́счера — системний капілярит невідомої етіології з переважним ураженням легень та нирок за типом геморагічних пневмоніту та гломерулонефриту. Разом з цим відмічається зв'язок захворювання з вірусною та бактеріальною інфекцією, переохолодженням.

У зв'язку з виявленням циркулюючих та фіксованих у тканинах антитіл до базальних мембран нирок, що перехресно реагують із базальними мембранами легенів, передбачається можливий аутоімунний генез хвороби. При електронній мікроскопії виявляється зміна базальних мембран альвеолярної перетинки, капілярів легень та нирок, що пов'язують з фіксацією антитіл на базальних мембранах.

Лікування[ред.ред. код]

Придушення запалення, яке розвинулося у результаті відкладання імунних комплексів за допомогою нестероїдних протизапальних засобів; модулювання імунної відповіді глюкокортикоїдами та цитостатичними препаратами. У зв'язку із порушенням агрегатного стану крові, розвитком гіперкоагуляції та ДВС призначають антикоагулянти, тромболітичні препарати та антиагреганти. Для попередження відкладання циркулюючих імунних комплексів у судинну стінку — плазмоферез, лімфоцитоплазмоферез, карбогемоперфузія та інші методи екстракорпорального очищення крові.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів:Картя молдовеняске, 1986.