Синдром відміни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синдром відміни
МКХ-10 F10.3-F19.3
МКХ-9 292.0
MeSH D013375

Синдром відміни (абстинентний синдром, синдром залежності, післядії, рикошету, «ломка») — складний комплекс патофізіологічних явищ, що розвивається при раптовому припиненні прийому лікарського препарату після тривалого його застосування, як правило, у великих дозах. Сукупність патологічних змін, викликаних відміною ліків, суттєво змінює клінічну картину основного захворювання, призводить до діагностичних та у подальшому до терапевтичних помилок.

Етіологія[ред.ред. код]

Найчастіше він розвивається після раптового припинення прийому:

  • гормональних препаратів (глюкокортикоїди, тиреоїдин та ін.),
  • гіпотензивних засобів (клофелін),
  • антиангінальних речовин (бета-адреноблокатори),
  • барбітуратів (фенобарбітал та ін.),
  • Н2-гістаміноблокаторів (циметидин) та ін.

Поступове зменшення доз препарата перед тим, як припинити його призначення, дозволяє звести до мінімуму ризик виникнення синдрому відміни.

Клінічні прояви[ред.ред. код]

Клінічні прояви синдрому відміни можуть бути досить різноманітними та залежать від групової приналежності ліків. Явища абстиненції після раптової відміни звичної речовини являють собою один з різновидів синдрома відміни.

Глюкокортикоїди[ред.ред. код]

Клофелін[ред.ред. код]

Після раптової відміни клофеліну (по 0,2 мг та більше на добу) може різко підвищитися АТ. Хворі скаржаться на головний біль, безсоння, дратівливість, тремор, нудоту, тяжку блювоту, серцебиття. У крові та сечі збільшується концентрація катехоламінів, відмічаються ознаки гіпертонічного кризу через 1-2 доби після відміни. Для купування кризу застосовують блокатори альфа-адренорецепторів (фенталамін) у комбінації з пропранололом або відновлення прийому клофеліну.

Бета-адреноблокатори[ред.ред. код]

В окремих випадках після відміни прийому бета-адреноблокаторів (пропранолола) хворим, які страждають ішемічною хворобою серця, зростає число ангіозних нападів та може розвинутися інфаркт міокарда. Також описана поява симптомів тиреотоксикоза через 1-2 тижня після відміни або зменшення дози. В основі синдрому лежить декілька механізмів:

Барбітурати[ред.ред. код]

Вираженність синдрому відміни барбітуратів залежить від тривалості попереднього прийому речовин, швидкості їхнього метаболізму та ступеню залежності хворих від цих препаратів. Синдром характеризується появою тремору, слабкості, втомлюваності, пітливості, безсонням, у 75% хворих виникають судоми. Вказані порушення, а також головний біль, міалгія, нудота, блювота, сухість у роті, гіперрефлексія, дратівливість, гостре психомоторне збудження, депресія максимально виражені у перші 24 години після відміни. Важкість нервово-психічних розладів (гіперкінези, міоклонії, розгорнуті судомні напади, синдром барбітуратної білої гарячки, галюцинації, марення та ін.) зростає при збільшенні добової дози та тривалості прийому барбітуратів. Барбітуратна біла гарячка клінічно схожа на подібні порушення алкогольної етіології та може мати летальний кінець при несвоєчасній терапії.

Бензодіазепіни[ред.ред. код]

Розвиток психічної та фізичної залежності до бензодіазепінів. Відміна викликає ажіатацію, розлади свідомості, гострий органічний мозковий синдром, судоми, кому. Симптоматика поступово зростає у перщі 5 днів після припинення прийому, досягає максимуму до 5-9-го дня. В осіб, що приймали високі дози (до 300 мг на добу), розвивається важкий судомний синдром. На 3-8 день виникають психотичні реакції. При їхній появі необхідно відновити прийом препаратів або призначити етамінал натрій у якості замісної терапії. Своєчасне лікування сприяє регресу психоза упродовж 1-2 діб.

Антикоагулянти[ред.ред. код]

Циметидин[ред.ред. код]

Циметидин викликає синдром відміни у формі перфорації виразок, що раніше зарубцевалися.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник дільничого терапевта по фармакотерапії/під ред. М. В. Бочкарьова та Є. А. Мухіна. — Кишинів: Картя молдовеняске, 1986.
  2. Взаємодія організму та ліків: системна протидія _О. М. Радченко, Таблиця: Прояви феномену відміни — у журналі «Раціональна Фармакотерапія».
  3. Про затвердження методичних рекомендацій «Замісна підтримувальна терапія в лікуванні із синдромом залежності від опіоїдів» — 10.11.2008 Наказ МОЗ Укроїни N 645.