Синдром студента
Синдром студента — форма прокрастинації, яка полягає в тому, що людина, якій дали завдання, починає повністю зосереджуватись на ньому якомога пізніше до того моменту, коли завдання треба закінчити.[1]. Це призводить до втрати всього запасного часу, який був врахований при оцінці трудомісткості та ризиків проєкту[2], та збільшенню рівня стресу[1]. Це пов'язано з тим що цінність отримана від роботи очікується в майбутньому, цінність роботи яка сприймається в даний момент занижена[3].
У навчанні[ред. | ред. код]
Найбільш поширений цей синдром серед студентів. Особливо яскраво він проявляється наприклад при написанні курсових[4], підготовці до екзаменів та інших робіт що займають багато часу та зусиль. Для вирішення цієї проблеми можна використати правильну систему винагород[3].
Часом помилково вважають, що чим менше часу між завчанням матеріалу та екзаменом, тим легше його запам'ятати, бо пам'ятати доведеться менший період часу. Насправді більшість матеріалу при такому підході зберігається в короткостроковій пам'яті, що може допомогти здати екзамен, але не сприяє закріпленню матеріалу в довгостроковій пам'яті, бо для цього потрібні розподілені повторення[5].
Щоб допомогти вирішити цю проблему і почати роботу завчасно, німецькі студенти проводять «Довгу ніч відкладених курсових робіт».[6]
У керуванні проєктами[ред. | ред. код]
Синдром студента та закон Паркінсона (люди переважно не виконують завдання завчасно, навіть коли є така можливість) є поведінковими проблемами. Якщо на задачу виділено певний час, наприклад два тижні, то менеджменту буде важко змусити працівників закінчити роботу трохи швидше[7]. Ці проблеми намагається вирішити Метод критичного ланцюга. Цей метод рекомендує уникати прив'язаних до дати віх, щоб уникнути надмірного стресу[8]. А також, оцінювати час необхідний на виконання окремої задачі без врахування запасного часу, щоб підтримувати достатньо мотивуючий рівень стресу. Для уникнення ризиків цей час не забирають зовсім, а переносять його в кінець проєкту[9].
Синдром студента зменшує ефективність роботи в спринтах[7].
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікіпідручник має книгу на тему |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Smith, D. C. (2010). The Effects of Student Syndrome, Stress, and Slack on Information Systems Development Projects (PDF). Issues In Informing Science and Information Technology. 7. Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
- ↑ для ПЗ, див. Оцінка складності розробки ПЗ
- ↑ а б Tal Cohen. Procrastination – The student syndrome. Scientific Scribbles. University of Melbourne. Процитовано 22 червня 2018.
- ↑ Шевчик, Христина; Міхєєва, Станіслава (8 травня 2014). Курсова робота за три дні: міф чи реальність?. Абзац. Онлайн-газета Інституту філології. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2015.
- ↑ Student syndrome - Learning Cybernetics. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Михайличенко, Олена (28 серпня 2013). Довга ніч відкладених курсових робіт. Deutsche Welle (укр.) . Процитовано 3 жовтня 2015.
- ↑ а б apenwarr. An epic treatise on scheduling, bug tracking, and triage. Архів оригіналу за 9 січня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
- ↑ Lechler, T. G.; Ronen, B.; Stohr, E. A. (2005). Critical chain: A new project management paradigm or old wine in new bottles (PDF). Engineering Management Journal. Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ Robinson, Hilbert; Richards, Robert (2009). An Introduction to Critical Change Project Management (PDF). AACE International Transactions. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
{{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка)