Синицький Зосима Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зосима Петрович Синицький
Загальна інформація
Громадянство  СРСР
Народження 30 квітня 1904(1904-04-30)
Гомель, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть 14 грудня 1994(1994-12-14)
Поховання Байкове кладовище
Alma mater Державний центральний інститут фізичної культури
Дружина Синицька Зоя Олександрівна
Спорт
Країна СРСР СРСР
Вид спорту важка атлетика
Участь і здобутки
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
заслужений тренер СРСР заслужений майстер спорту СРСР

Зосима Петро́вич Сини́цький (30 квітня 1904 — 14 грудня 1994) — радянський важкоатлет і тренер з легкої атлетики. Заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР. Спортивний журналіст. Жертва сталінського терору.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 квітня 1904 року у місті Гомель Гомельського повіту Могильовської губернії Російської імперії.

Закінчив Державний центральний інститут фізичної культури у Москві.

Бронзовий призер чемпіонатів СРСР. У 1925 році — в напівважкій вазі, у 1927 році — у важкій вазі.

У 1926 році — став чемпіоном СРСР з важкої атлетики в напівважкій вазі.

Із 1934 по 1937 рік — завідував кафедрою легкої атлетики у Харківському інституті фізичної культури.

У 1937 році — репресований сталінським режимом, ув'язнений як «ворог народу», в тому числі за свою журналістську діяльність у харківському часописі «Динамо».

У 1945 році — отримав звання Заслужений майстер спорту СРСР.

У 1947 році — звільнений. За клопотаням своєї дружини, Зої Синицької, багаторазової чемпіонки з легкої атлетики, призерки міжнародних та всеукраїнських змагань.

Із 1947 по 1972 рік — завідував кафедрою легкої атлетики Київського інституту фізкультури.

Під безпосереднім керівництвом Синицького — тренувався Олімпійський чемпіон Віктор Цибуленко.

Могила Зосими і Зої Синицьких
2012

У 1952 році — видав книгу «Легкоатлетические метания».

У 1956 році — книгу «Тренировка легкоатлетов зимой на открытом воздухе». Цього ж року — отримав звання Заслужений тренер СРСР.

Із 1957 по 1980 рік — активно співпрацював з часописом «Фізкультура і спорт» (у липні 1965 року журнал перейменований на «Старт»), вів рубрику «Наш клуб здоров'я. В союзі з ГПО».

У 1957 році — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

У 1960 році — орденом «Знак Пошани».

Редактор книги «Специальные упражнения легкоатлетов», яка вийшла у 1962 році.

У 1978 році — видав книгу «Лёгкая атлетика».

Помер 14 грудня 1994 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′04″ сх. д. / 50.4172500° пн. ш. 30.5013056° сх. д. / 50.4172500; 30.5013056). Поруч з ним у 1996 році була похована його дружина, Зоя Синицька.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Ещё и ещё раз о детях (Перестроить физкультработу среди детей) // Динамо. — 1933. — № 19–20.
  • Мій кидок м'яча // Спорт. — 1936. — № 7.
  • Вчіться метати спис // Фізкультура і спорт. — 1957. — № 5.
  • Старти найсильніших // Фізкультура і спорт. — 1957. — № 3.
  • Тренування легкоатлета з штангою // Фізкультура і спорт. — 1958. — № 3.
  • Воля — це впевненість // Фізкультура і спорт. — 1959. — № 6.
  • Останнє зусилля // Фізкультура і спорт. — 1960. — № 2.
  • Кому як зручніше // Старт. — 1965. — № 6.
  • Слон чи кінь? // Старт. — 1965. — № 11.
  • Весняний настрій // Старт. — 1967. — № 3.
  • Фізкультура приходить у наш дім // Старт. — 1967. — № 7.
  • Вирішальний сезон // Старт. — 1970. — № 7.
  • Спортсмен порушив режим // Старт. — 1975. — № 3.
  • Честолюбство — достойність чи вада? // Старт. — 1975. — № 4.
  • В союзі з ГПО // Старт. — 1976. — № 2, 6, 8.
  • Лёгкая атлетика / Сост. З. П. Синицкий. — Киев: Здоров'я, 1978. — 164 с.

Джерела[ред. | ред. код]