Синицький Максим Стратонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синицький Максим Стратонович
Народився 1882
Помер 17 квітня 1922(1922-04-17)
Діяльність громадський активіст
Alma mater Подільська духовна семінарія

Макси́м Страто́нович Сини́цький (1882 — 17.04.1922) — український громадський і культурно-освітній діяч, за фахом правник. Член Української Центральної Ради.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Подільську духовну семінарію (м. Кам'янець-Подільський), вчився в Дерптському університеті (нині м. Тарту, Естонія), арештований та засуджений. Згодом адміністратор («керуючий конторою») газети «Рада» у Києві. Склав державні іспити на присяжного повіреного (адвоката) і отримав посаду помічника судді[1]. Активний в українському громадському житті, дійсний член товариства «Просвіти» в Києві (1905—1906), засновник (разом з В. Королевим (Старим) і М. Левицьким) і адміністративний керівник видавництва «Час» у Києві з 1908. Один найпомітніших діячів українського клубу «Родина». Член Української Центральної Ради від часу її створення. У березні 1917 разом з М. Грушевським, Д. Дорошенком, Хр. Барановським та ін. обраний членом Виконавчого губернського комітету Київщини. З кінця квітня 1918 р. — гласний Київської міської думи від УПСФ[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чикаленко, Євген (2004). Щоденник. Т. 1 (укр.) . Київ: Видавництво "Темпора". с. 7—8. ISBN ISBN 966-8201-07-8. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  2. Последние новости, 1918, 27 (14) квітня

Посилання[ред. | ред. код]