Синкопа (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
синкоповані ноти

Синко́па (від (грец. συνκοπε, буквально — скорочення) — зміщення акценту з сильної (або відносно сильної) долі такту на слабку. Суть синкопи — створення суперечності між реальними акцентами і метричною нормою, а також дисонансу, який вимагає «розв'язання», тобто повернення до звичного акцентування.

Синкопування - невід'ємний ритмічний елемент блюзу, джазу, деяких видів рок-музики й похідних стилів.

Джерело[ред.ред. код]