Сино-тибетські мови
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сино-тибетські мови | |
|---|---|
 ██ Поширення сино-тибетських мов |
|
| Поширена в: | Східна, Південно-Східна і Південна Азія |
| Носії: | 1,2 млрд. (1996 рік) |
| Класифікація: | Сино-тибетські мови |
| Склад: | Китайські, тибето-бірманські, кіранті (спірно), тай-кадайські (спірно), мяо-яо (спірно) |
| Час розходження: | Середина 5 тисячоліття до н.е. |
| Частка співпадінь: | 18% |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | sit |
Сино-тибетські мови — велика мовна сім'я, поширена в Східній, Південно-Східній і Південній Азії. Група об'єднує близько 300 мов. Загальне число носіїв цих мов складає не менш ніж 1,2 млрд. чоловік, що робить її другою за числом носіїв мовною сім'єю у світі після Індоєвропейської.
Сино-тибетська сім'я підрозділяється на дві підсім'ї — китайську (синітську), що складається з кількох китайських мов (традиційно називаємих діалектами), у тому числі і мови бай, і тибето-бірманську (решта всіх мов сім'ї, понад 250 мов). Число носіїв лише китайської мови перевищує 1 млрд. чоловік.
 |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
