Синхросигнал

H використовується для позначення високого рівня, а L — для низького

Синхросигнал (тактовий сигнал) — сигнал, що забезпечує координацію роботи деякої кількості цифрових мікросхем. Широко застосовується в цифровій електроніці від електронних годинників до обчислювальної техніки.

Синхросигнал зазвичай має форму меандра та коливається між двома логічними рівнями — високим та низьким.

Характеристики

Прийнято вважати, що активним рівнем тактового сигналу є високий, якщо він знаходиться в цьому стані або коли його стан змінюється в момент, що задається зростаючим фронтом тактового сигналу. Інакше вважається, що активним є низький рівень.

До інших характеристик синхросигналу відносять:

• період (англ. clock period) — відрізок часу між сусідніми переходами, що робить сигнал в одному напрямку;
• частота (англ. clock frequency) — величина, обернена періоду;
• такт (англ. clock tick) — перший перепад чи імпульс в межах періоду, а інколи й сам період;
• прогальність (рос. скважность) — відношення періоду повторення імпульсу до його ефективної тривалості;
• коефіцієнт заповнення (англ. duty cycle) — відносний час у відсотках, протягом якого тактовий сигнал має активний рівень. Величина, обернена прогальності.

Генерація

Для створення тактового сигналу в різних цифрових схемах — від годинників до суперкомп'ютерів — застосовуються пристрої, що називаються тактовими генераторами або генераторами синхросигналу.

Використання

Синхросигнал використовується в таких схемотехнічних елементах:

• тригерах;
• регістрах;
• лічильниках;
• та інших, побудованих на їх основі.

Завдяки цьому їх називають синхронними, адже запис біту можливий лише при збіжності сигналів на інформаційному та тактовому входах.

Запис може відбуватися:

• по рівню (прямому чи інверсному);
• по фронту (перепад від нуля до одиниці чи навпаки).

Див. також

• Тактова частота

Посилання

• УРЕ: СИНХРОНІЗАЦІЯ