Синьо-жовтий ара
| Синьо-жовтий ара | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
| Ara ararauna (Linnaeus, 1758) |
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||
|
Синьо-жовтий ара або арарауна (Ara ararauna) — птах родини папуг.
Зміст |
Зовнішній вигляд [ред.]
Довжина тіла 80-95 см, крила — 37-39 см, хвоста — 52 см; вага 900—1300 грам. Верхня частина оперення тіла яскраво-блакитна, боки шиї, грудки й живіт оранжево-жовті. Криюче пір'я хвоста яскраво-блакитне. Горло чорне. Щоки спереду безпері сіро-білі із чорними смужками. Дзьоб чорний, дуже сильний і здатний лущити горіхи й перегризати галузки дерев. Ноги бурувато-чорні. Райдужна оболонка солом'яно-жовта. Голос гучний і різкий.
Розповсюдження [ред.]
Птах поширений від східної частини Панами до Бразилії і Північного Парагваю. Імовірно, що на Тринідаді цей птах вимер.
Спосіб життя [ред.]
Населяє незаймані тропічні ліси, воліючи прибережні області рік. Селяться також у полонинах до субальпійських лугів. Дуже прив'язаний до місць свого перебування. Провадять парний або одиночний спосіб життя, зграй не утворюють. Тримаються в кронах високих дерев.
Розмноження [ред.]
Шлюбний період із грудня по березень. Гніздяться дуже високо в дуплах дерев, найчастіше пальм, будують гнізда на вітках. Далеко від гнізда, як правило, не летять. У кладці 2-3 яйця, але буває й до 5. Насиджує самка протягом 24-30 днів. Молоді птахи залишають гніздо у віці близько 3 місяців, але батьки опікують їх ще 2-3 місяця, після чого ті переходять до самостійного життя. По забарвленню молоді птахи майже не відрізняються від дорослих, але мають більше світлий дзьоб і сіро-коричневий колір райдужної оболонки.
Утримання [ред.]
Молоді дуже добре приручаються. З давніх часів їхніх приручали корінні жителі, у яких він належав до улюблених птахів. У Європі відомі з XVII століття. Здатні до вимови декількох десятків слів. Хоча й популярні як свійські тварини через красу й можливість наслідувати людську мову, важкі в утриманні й вимагають великої уваги, на відміну від традиційних вихованців — собак і кішок. Дуже інтелектуальні.
Мають сильний крикливий голос, що створюють незручності для сусідів (відволікають іграшками й спілкуванням). Постійно гризуть різні предмети, перекушуючи навіть сталевий дріт.
Харчуються різноманітною рослинною їжею: горіхи, насіння, злаки, фрукти та овочі (у тому числі й сушені), зелень і т. д.
Деякі харчові продукти (вишневі кісточки, авокадо, шоколад і кава) отруйні для птахів.
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Синьо-жовтий ара |
- Гринёв В. А. Попугаи: Справочное пособие. — М.: Лесная промышленность, 1991. — 334 с ISBN 5-7120-0296-5
- Иерусалимский И. Попугаи и певчие птицы: виды, содержание, обучение. — Ростов-на-Дону: Владис, 2001. — 320 с ISBN 5-94194-073-4
- Энциклопедия декоративных и экзотических птиц/ Авт-сост. А. П. Умельцев. — М.: Локид-Пресс, 2002. — 368 с ISBN 5-320-00436-2
|
|||||
