Синюха блакитна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синюха блакитна
Polemonium caeruleum nf.jpg
Біологічна класифікація
Царство: Plantae
Відділ: Magnoliophyta
Клас: Magnoliopsida
Підклас: Asteridae
Ряд: Ericales
Родина: Polemoniaceae
Рід: Polemonium
Вид: P. caeruleum
Біноміальна назва
Polemonium caeruleum
Адам

Синю́ха блаки́тна (Polemonium caeruleum) — рослина родини синюхових (Polemoniaceae).

Цвіте в другій половині літа синіми або ліловими квітами. Застосовують стебла, квітки й листя (збирають під час цвітіння), а також кореневища (збирають восени).

Ботанічна характеристика[ред.ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина. Стебло високе, до 1 м заввишки, самотнє. Листки чергові: нижні — черешкові, верхні — сидячі, непарнопірчасті, які складаються з 17—21 продовгувато-яйцеподібного загостреного листочка. Квітки блакитні, привабливі, іноді білясті, трапляються й зовсім білі. Цвіте рослина в червні—липні. Кореневища товсті, корені надто густі, ниткоподібні, жовто-бурого кольору, іноді білуваті.

Росте синюха блакитна на лісових галявинах, вологих луках, по берегах річок, стариць, у долинах. Поширена на Поліссі та в Лісостепу. Уведена у культуру.

Сировина. Для медичного використання заготовляють кореневища з коренями рослини, які викопують або рано навесні або пізно восени. Їх ретельно миють холодною водою, подрібнюють і сушать у теплих просторих приміщеннях, які добре провітрюються. Зберігають у щільній паперовій тарі.

Синюха — потужне рослинне заспокійливе. Росте на лісових галявинах, берегах річок, вкритих лісом схилах гір та серед чагарників.

Хімічний склад. У кореневищах і коренях синюхи блакитної знайдені тритерпенові сапоніни (20—30 %), смола (1,28 %), органічні кислоти, жирні та леткі олії, ліпіди, білки, крохмаль.

Дія, застосування[ред.ред. код]

Відхаркувальна, седативна, гіпохолестеринемічна, протисудомна. Препарати синюхи блакитної застосовують для лікування гострих та хронічних запальних недуг верхніх дихальних шляхів, сухот, при нервово-психічних потрясіннях; загальному атеросклерозі, а також кардіо- та церебросклерозах, епілепсії, тетанії, виразковій недузі шлунку та дванадцятипалої кишки.

Медичне застосування[ред.ред. код]

Синюха застосовується при захворюваннях верхніх дихальних шляхів як відхаркувальний засіб, а також як заспокійливе при різного роду нервових і психічних захворюваннях. Це найефективніший фітотерапевтичний засіб при безсонні. Корінь цієї рослини викопують у вересні.

Протипоказана синюха при підвищеному згортанні крові.

Настій синюхи

Готування: залити 6—8 г здрібнених корінь рослини 1 склянкою окропу, настояти 2 години.
Застосування: пити по 1 ст. ложці 3—5 разів у день після їжі.

Відвар синюхи

Готування: залити 3—6 г коріння 1 склянкою гарячої води, кип'ятити 20—30 хвилин.
Застосування: пити по 1 ст. ложці 3—5 разів у день після їжі.

Посилання[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.