Сиркін Наум Соломонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сиркін Наум Соломонович
їд. נחום-משה סירקין
Народився 1878[2]
Більськ-Підляський, Гродненська губернія, Російська імперія[2]
Помер 24 грудня 1918(1918-12-24)[1]
Київ, УНР
·пневмонія
Країна  Російська імперія
 УНР
Діяльність публіцист, громадський діяч, політик
Alma mater Warsaw Polytechnic Instituted
Знання мов їдиш і російська
Посада Член Всеросійської ради[d]
Партія Сіоністська соціалістична партія
Конфесія юдаїзм

Нохем-Мойше Сиркін (Наум Соломонович) (1878, Більск, Гродненська губернія — 1918, Київ) — публіцист, громадський та політичний діяч, член Української Центральної Ради.

Отримав традиційну єврейську релігійну освіту. Навчався у російській гімназії, Варшавській Політехніці.

Один із засновників єврейської студентської організації «Кадима». Друкував популярні статті про сіонізм в газетах «Га-Цефира», «Сефер га-Шана», «Будущность», «Восход». Як кореспондент брав участь у роботі Сіоністських конгресів. У 1905—1906 роках видавав газету «Дер телеграф». Автор кількох статей про письменників в «Еврейской энциклопедии». Друкував статті в журналах «Вестник сахарной промышленности», «Водное дело» тощо.

Прихильник співпраці з українським національно-визвольним рухом.

Під час першої світової війни — один з організаторів допомоги єврейським біженцям.

У 1917 році був обраний головою єврейської громади Києва, членом Української Центральної Ради, депутатом Всеросійських Установчих Зборів. У 1917–1918 роках — редактор газети «Дер телеграф».

Праці[ред. | ред. код]

  • «Ин дер фраер Украине» («В свободной Украине»). — К., 1917;
  • «Дос нае лебн ун ди алте кнехт» («Новая жизнь и старые рабы»). — К., 1917;
  • האופוזיציה הציונית. — Kīev: Tip. M. Briskera i A. Chherniaka, 1913.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]