Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Система Концевича — набір правил транскрибування слів корейської мови кирилицею. Розроблена російським сходознавцем Левом Концевичем на основі ранішої транскрипції О. О. Холодовича 1950-х років. Основна система запису корейських слів мовами, що використовують кирилицю: російською, українською[1] і білоруською[2].
Таблиці [ред.]
Голосні [ред.]
| Прості голосні |
| ㅏ |
ㅓ |
ㅗ |
ㅜ |
ㅡ |
ㅣ |
ㅐ |
ㅔ |
ㅚ |
ㅟ |
| а |
о |
o |
у |
ы |
и |
э |
е |
ве |
ви |
| а |
о |
o |
у |
и |
і |
е |
е |
ве |
ві |
| Складені голосні (дифтонги) |
| ㅑ |
ㅕ |
ㅛ |
ㅠ |
ㅒ |
ㅖ |
ㅘ |
ㅙ |
ㅝ |
ㅞ |
ㅢ |
| я |
ё |
ё |
ю |
йя |
йе |
ва |
вэ |
во |
ве |
ый |
| я |
йо |
йо |
ю |
йя |
є |
ва |
ве |
во |
ве |
ий |
- Брунатним кольором записана українська передача голосних.
- Дифтонги ㅖ та ㅢ передаються як е ( е ) та и ( і ), якщо стоять в середині слова між голосними або після приголосних ㄴ, ㅁ, ㅇ та ㄹ.
- Дифтонги ㅕ та ㅛ передаються українською як ьо, якщо стоять після приголосного, за винятком приголосного ㅇ.
Приголосні [ред.]
| Приголосні |
| ㄱ |
ㄲ |
ㅋ |
ㄷ |
ㄸ |
ㅌ |
ㅂ |
ㅃ |
ㅍ |
ㅈ |
ㅉ |
ㅊ |
ㅅ |
ㅆ |
ㅎ |
ㄴ |
ㅁ |
ㅇ |
ㄹ |
| к |
кк |
кх |
т |
тт |
тх |
п |
пп |
пх |
ч |
чч |
чх |
с |
сс |
х |
н |
м |
н |
р/ль |
- Приголосні ㄱ, ㄷ, ㅂ, ㅈ та ㄹ передаються як г, д, б, дж та р якщо вони стоять в середині слова між голосними або після приголосних ㄴ, ㅁ, ㅇ та ㄹ.
- Приголосні ㅅ, ㅈ, ㅊ, ㅌ та ㅆ передаються як т, якщо вони стоять в кінці складу або слова.
- Приголосні ㅋ та ㅍ передаються як т та п, якщо вони стоять в кінці складу або слова.
- Приголосний ㅇ передається як нъ ( н' ) якщо стоїть наприкінці складу і передує голосному.
- Приголосний ㅇ не читається на початку слова і перед голосним на початку складу.
На межі складів [ред.]
|
2 склад → |
ㅇ |
ㄱ |
ㄴ |
ㄷ |
ㄹ |
ㅁ |
ㅂ |
ㅅ |
ㅈ |
ㅊ |
ㅋ |
ㅌ |
ㅍ |
ㅎ |
| 1 склад ↓ |
|
|
к |
н |
т |
р |
м |
б |
с |
ч |
чх |
кх |
т |
п |
х |
| ㄱ |
к |
г |
кк |
нн |
кт |
нн |
нм |
кп |
кс |
кч |
кчх |
ккх |
кх |
кпх |
кх |
| ㄴ |
н |
н |
нг/нк |
нн/лл |
нд/нт |
лл/нн |
нм |
нб/нп |
нс/нсс |
ндж/нч |
нчх |
нкх |
нтх |
нпх |
нх |
| ㄷ |
т |
д/дж |
тк |
нн |
тт |
нн |
нм |
тп |
сс |
тч |
тчх |
ткх |
ттх |
тпх |
чх |
| ㄹ |
ль |
р |
льг/льк |
лл |
льт |
лл |
льм |
льб/льп |
льс/льсс |
льч |
льчх |
лькх |
льтх |
льпх |
рх |
| ㅁ |
м |
м |
мг/мк |
мн |
мд/мт |
мн |
мм |
мб/мп |
мс/мсс |
мдж/мч |
мчх |
мкх |
мтх |
мпх |
мх |
| ㅂ |
п |
б |
пк |
мн |
пт |
мн |
пм |
пп |
пс |
пч |
пчх |
пкх |
птх |
ппх |
пх |
| ㅇ |
н |
н |
нг/нк |
нн/лл |
нд/нт |
лл/нн |
нм |
нб/нп |
нс/нсс |
ндж/нч |
нчх |
нкх |
нтх |
нпх |
нх |
Дивіться також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997.
- ↑ Н. В. Івашчанка. Іерагліфічныя пропісы для вывучальных карэйская мова. Усход-Захад. Навучальны дапаможнік. — 2004.; Савет Міністраў Рэспублікі Беларусь
Посилання [ред.]