Система підтримки рішень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приклад СППР управління дамбою

Система підтримки прийняття рішень (СППР; англ. Decision Support System, DSS) — комп'ютеризована система, яка шляхом збору та аналізу великої кількості інформації може впливати на процес прийняття управлінських рішень в бізнесі та підприємництві.

Сучасні системи підтримки прийняття рішень виникли у результаті злиття управлінських інформаційних систем і систем управління базами даних, як системи, що максимально пристосовані до розв'язування задач щоденної управлінської діяльності, і є інструментом, щоб надати допомогу тим, хто вирішує (робить вибір). За допомогою СППР може проводитись вибір рішень у певних неструктурованих і слабко структурованих задачах, у тому числі й тих, що мають багато критеріїв.

Загальні положення[ред.ред. код]

СППР, як правило, узагальнюють результати досліджень з кількох дисциплін, та включають у себе елементи теорії баз даних, штучного інтелекту, інтерактивних комп'ютерних систем, методів імітаційного моделювання.

Як зазначено у [15], "… з моменту появи перших розробок у галузі СППР, не було дано чіткого визначення СППР... ".

Ранні визначення СППР (на початку 70-х років минулого століття) показували такі моменти:

  1. Можливість оперування з неструктурованими чи слабкоструктурованими задачами, на відміну від задач, із якими має справу дослідження операцій.
  2. Інтерактивні автоматизовані (тобто реалізовані на базі комп'ютера) системи.
  3. Розподіл даних та моделей.

Можливі означення СППР[ред.ред. код]

СППР
сукупність процедур по обробці даних та суджень, що допомагають керівникам підприємств у прийнятті рішень, заснованих на використанні моделей [17].
СППР
інтерактивні автоматизовані системи, що допомагають тим, хто приймає рішення, використовувати дані та моделі для розв'язання слабкоструктурованих проблем [17, 20].
СППР
система, що забезпечує користувачам доступ до даних і/або моделей, таким чином вони можуть приймати кращі рішення [7].

Останнє означення не відображає участі комп'ютера у свідомості СППР, питання можливості включення нормативних моделей до складу СППР і т. ін.

Зараз нема загальноприйнятого визначення СППР, оскільки конструкція СППР суттєво залежить від типу задач, для розв'язання яких вона розробляється, доступних даних, інформації та знань, а також від користувачів системи. Проте, можна навести певні елементи та характеристики, загальновизнані у якості частин СППР:

СППР - у більшості випадків - це інтерактивна автоматизована система, що допомагає користувачу (ЛПР) використовувати дані та моделі для ідентифікації та розв'язання задач та прийняття рішень. Система повинна мати можливість роботи з інтерактивними запитами, що мають досить просту для вивчення мову запитів.

Відповідно до Turban [26], СППР має такі чотири основні характеристики:

  1. СППР використовує і дані, і моделі;
  2. СППР призначені для допомоги менеджерам під час прийняття рішень для слабкоструктурованих та неструктурованих задач;
  3. Вони підтримують, а не замінюють, прийняття рішень менеджерами;
  4. Мета СППР — підняття ефективності рішень;

Turban [26] запропонував перелік характеристик ідеальної СППР (він має мало спільних елементів із визначенням, що наведене вище).

Ідеальна СППР:

  1. Оперує зі слабкоструктурованими рішеннями.
  2. Призначена для ЛПР різного рівня;
  3. Може бути пристосована для групового та індивідуального використання;
  4. Підтримує як взаємозалежні, так і послідовні рішення;
  5. Підтримує три фази процесу рішення: інтелектуальну частину, проектування та вибір;
  6. Підтримує різноманітні стилі та методи рішення, що може бути корисно під час розв'язання задачі групою ЛПР;
  7. Є гнучкою і адаптується до змін як організації, так і свого середовища.
  8. Проста у використанні та модифікації;
  9. Підвищує ефективність процесу прийняття рішень;
  10. Дозволяє людині керувати процесом прийняття рішень за допомогою комп'ютера, а не навпаки;
  11. Підтримує еволюційне використання і легко адаптується до вимог, що змінюються;
  12. Може бути легко побудована, якщо може бути сформульована логіка конструкції СППР;
  13. Підтримує моделювання;
  14. Дозволяє використовувати знання.

Класифікація СППР[ред.ред. код]

Для СППР відсутнє не лише загальновизнане визначення, але і вичерпна класифікація. Різні автори пропонують різні класифікації.

На рівні користувача Haettenschwiler (1999) [12] ділить СППР на пасивні, активні та кооперативні СППР. Пасивною СППР називається система, що допомагає процесу прийняття рішень, але не може створити припущення, яке рішення слід обрати. Активна СППР може зробити припущення, яке рішення слід прийняти. Кооперативна СППР дозволяє ЛПД змінювати, доповнювати чи покращувати рішення, котрі пропонує система, надсилаючи потім ці зміни для перевірки. Система змінює, доповнює чи покращує ці рішення та надсилає їх користувачу знову. Процес продовжується до отримання узгодженого рішення.

На концептуальному рівні Power (2003) [21] вирізняє СППР, що керуються повідомленнями (Communication-Driven DSS), СППР, що керуються даними (Data-Driven DSS), СППР, що керуються документами (Document-Driven DSS), СППР, що керуються знаннями (Knowledge-Driven DSS) та СППР, що керуються моделями (Model-Driven DSS). СППР, що керуються моделями (Model-Driven DSS). СППР, що керуються моделями, характеризуються здебільшого доступом і маніпуляціями із математичними моделями (статистичними, фінансовими, оптимізаційними, імітаційними). Відмітимо, що певні OLAP-системи, що дозволяються здійснювати складний аналіз даних, що можуть бути віднесені до гібридних СППР, котрі забезпечують моделювання, пошук та обробку даних.

Керована повідомленнями (Communication-Driven DSS) (раніше групова СППР - GDSS) СППР підтримує групу користувачів, що працюють над виконанням спільної задачі.

СППР, котрими керують дані (Data-Driven DSS) чи СППР, орієнтовані на роботу з даними (Data-oriented DSS), здебільшого орієнтуються на доступ і маніпуляції з даними. СППР, котрими керують документи (Document-Driven DSS), керують, здійснюють пошук та маніпулюють неструктурованою інформацією, заданою у різних форматах. Нарешті, СППР, котрими керують знання (Knowledge-Driven DSS), забезпечують розв'язання задач у вигляді фактів, правил та процедур.

На технічному рівні Power (1997) [19] розрізняє СППР всього підприємства та настільну СППР. СППР усього підприємства підключена до великих сховищ інформації та обслуговує декількох менеджерів підприємства. Настільна СППР - це мала система, що обслуговує лише один комп'ютер користувача. Існують і інші класифікації (Alter [3], Holsapple и Whinston [13], Golden, Hevner и Power [11]). Відмітимо лишень, що чудова для свого часу класифікація Alter‘a, котра розбивала усі СППР на 7 класів, в наш час суттєво застаріла.

Залежно від даних, з якими ці системи працюють, СППР можна умовно поділити на оперативні та стратегічні. Оперативні СППР призначені для негайного реагування на зміни поточної ситуації у керуванні фінансово-господарчими процесами компанії. Стратегічні СППР орієнтовані на аналіз значних обсягів різнорідної інформації, котра збирається із різних джерел. Найважливішою метою цих СППР є пошук найраціональніших варіантів розвитку бізнесу компанії з урахуванням різних факторів, таких, як кон'юнктура цільових для компанії ринків, зміни фінансових ринків та ринків капіталів, зміни у законодавстві і т.ін. СППР першого типу отримали назву Інформаційних Систем Керівництва (Executive Information Systems, ИСР). По суті, вони є скінченними наборами звітів, побудовані на підставі даних із транзакційної системи підприємства, котра в ідеалі адекватно показує у режимі реального часу основні аспекти виробничої та фінансової діяльності. Для ІСК характерні ознаки:

  • Звіти зазвичай базуються на стандартних для компанії запитах; кількість запитів є відносно невеликою.
  • ІСК представляє звіти у максимально зручному вигляді, що включає у себе як таблиці, так і ділову графіку, мультимедійні можливості і т.д.
  • Зазвичай, ІСК орієнтовані на конкретний вертикальний ринок, наприклад, фінанси, маркетинг, керування ресурсами.

СППР другого типу пропонують досить глибоке пропрацювання даних, спеціально перетворених так, щоб їх було зручно використовувати протягом процесу прийняття рішень. Невід'ємним компонентом СППР цього рівня є правила прийняття рішень, котрі на основі агрегованих даних дають можливість менеджерам компанії обгрунтовувати свої рішення, використовувати фактори стійкого росту бізнесу компанії та знижувати ризики. СППР другого типу останнім часом активно розвиваються. Технології цього типу будуються на принципах багатократного представлення та аналізу даних. (OLAP).

При створенні СППР можна використовувати WEB-технології. У наш час СППР на основі WEB-технологій для ряду компаній є системами СППР компанії.

Архітектура СППР представляється різними авторами по-різному. Наведемо приклад. Marakas (1999) [18] запропонував узагальнену архітектуру, що складається з 5 різних частин: (a) система керування даними (the data management system — DBMS), (b) система керування моделями (the model management system — MBMS), (c) машина знань (the knowledge engine (KE)), (d) інтерфейс користувача (the user interface) и (e) користувачі (the user(s)).


Комп'ютер Це незавершена стаття про комп'ютери.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Ларичев О.И., Петровский А.В. Системы поддержки принятия решений. Современное состояние и перспективы их развития. // Итоги науки и техники. Сер.Техническая кибернетика. - Т.21. М.: ВИНИТИ, 1987, http://www.raai.org/library/papers/Larichev/Larichev_Petrovsky_1987.pdf
  2. Сараев А.Д., Щербина О.А. Системный анализ и современные информационные технологии //Труды Крымской Академии наук. - Симферополь: СОНАТ, 2006. - С. 47-59, http://matmodelling.pbnet.ru/Statya_Saraev_Shcherbina.pdf
  3. Alter S. L. Decision support systems : current practice and continuing challenges. Reading, Mass.: Addison-Wesley Pub., 1980.
  4. Bonczek R.H., Holsapple C., Whinston A.B. Foundations of Decision Support Systems.- New York: Academic Press, , 1981.
  5. Davis G. Management Information Systems: Conceptual Foundations, Structure, and Development. – New York: McGraw-Hill, 1974.
  6. Druzdzel M. J., Flynn R. R. Decision Support Systems. Encyclopedia of Library and Information Science. - A. Kent, Marcel Dekker, Inc., 1999.
  7. Edwards J.S. Expert Systems in Management and Administration - Are they really different from Decision Support Systems? // European Journal of Operational Research, 1992. - Vol. 61. - pp. 114-121.
  8. Eom H., Lee S. Decision Support Systems Applications Research: A Bibliography (1971-1988) // European Journal of Operational Research, 1990. - N 46. - pp. 333-342.
  9. Finlay P. N. Introducing decision support systems. - Oxford, UK Cambridge, Mass., NCC Blackwell: Blackwell Publishers, 1994.
  10. Ginzberg M.I., Stohr E.A. Decision Support Systems: Issues and Perspectives // Processes and Tools for Decision Support / ed. by H.G. Sol.. – Amsterdam: North-Holland Pub.Co, 1983.
  11. Golden B., Hevner A., Power D.J. Decision Insight Systems: A Critical Evaluation // Computers and Operations Research, 1986. – v. 13. – N2/3. – p. 287-300.
  12. Haettenschwiler P. Neues anwenderfreundliches Konzept der Entscheidungs-unterstutzung. Gutes Entscheiden in Wirtschaft, Politik und Gesellschaft. Zurich: Hochschulverlag AG, 1999. – S. 189-208.
  13. Holsapple C.W., Whinston A.B. Decision Support Systems: A Knowledge-based Approach. – Minneapolis: West Publishing Co., 1996.
  14. Keen P.G.W. Decision support systems: a research perspective. Decision support systems : issues and challenges. G. Fick and R. H. Sprague. Oxford ; New York: Pergamon Press, 1980.
  15. Keen P.G.W. Decision Support Systems: The next decades // Decision Support Systems, 1987. – v. 3. - pp. 253-265.
  16. Keen P.G.W., Scott Morton M. S. Decision support systems : an organizational perspective. Reading, Mass.: Addison-Wesley Pub. Co., 1978.
  17. Little I.D.C. Models and Managers: The Concept of a Decision Calculus // Management Science, 1970. - v. 16. – N 8.
  18. Marakas G. M. Decision support systems in the twenty-first century. Upper Saddle River, N.J.: Prentice Hall, 1999.
  19. Power D. J. "What is a DSS?" // The On-Line Executive Journal for Data-Intensive Decision Support, 1997. – v. 1. - N3.
  20. Power D. J. Web-based and model-driven decision support systems: concepts and issues. Americas Conference on Information Systems, Long Beach, California, 2000.
  21. Power D.J. A Brief History of Decision Support Systems. DSSResources.COM, World Wide Web, http://DSSResources.COM/history/dsshistory.html, version 2.8, May 31, 2003.
  22. Scott Morton M. S. Management Decision Systems: Computer-based Support for Decision Making. – Boston: Harvard University, 1971.
  23. Sprague R. H., Carlson E. D. Building Effective Decision Support Systems. - Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall, 1982.
  24. Sprague R.H. A Framework for the Development of Decision Support Systems // MIS Quarterly, 1980. – v. 4. - pp. 1-26.
  25. Thieranf R.J. Decision Support Systems for Effective Planing and Control. -Englewood Cliffs, N.J: Prentice Hall, Inc, 1982.
  26. Turban, E. Decision support and expert systems: management support systems. -Englewood Cliffs, N.J.: Prentice Hall, 1995.

Див. також[ред.ред. код]