Системи розробки родовищ корисних копалин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Систе́ма розро́бки родо́вищ корисних копалин — визначений порядок виконання гірничо-підготовчих, нарізних, розкривних і видобувних робіт.

Включає:

  • 1) Сукупність технологічних і технічних засобів, які забезпечують ефективне проведення процесу розробки багато- або великого однопластового родовища, яка ґрунтується на раціональному вирішенні питань виділення експлуатаційних об’єктів, послідовності їх освоєння, виборі систем розробки для кожного з об’єктів.
  • 2) Встановлений для даних геологічних умов залягання пласта та прийнятих засобів механізації виймання вугілля певний порядок ведення підготовчих, нарізних та очисних робіт у межах поверху, панелі чи горизонту, поєднаний в просторі і часі. Основними параметрами системи розробки є довжина очисного вибою і довжина виймального поля. Вибрана для конкретних умов залягання пластів система розробки повинна задовольняти такі вимоги: безпеку ведення очисних і підготовчих робіт, комфортні умови праці, економічність розробки, мінімальні втрати корисних копалин в надрах і забезпечувати охорону навколишнього середовища. Основними факторами, які впливають на вибір системи розробки, є: потужність і кут падіння пластів, властивість вмісних порід, глибина розробки, газоносність та обводненість родовища, схильність пластів до раптових викидів вугілля та газу, способи механізації очисних та підготовчих робіт та ін. Різноманітність гірничо-геологічних умов залягання пластів і технічних засобів їх виймання обумовлюють різноманітність варіантів систем розробки.

Див. також:[ред.ред. код]

Розповсюджені системи розробки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Гірнича справа Це незавершена стаття з гірництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.