Система центру мас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Систе́ма це́нтру мас — інерційна система відліку, початок якої розташований у центрі інерції механічної системи.

При розгляді задач розсіювання частинок термін «система центру мас» вживається на противагу терміну «лабораторна система».

Якщо експериментальні дослідження проводяться у лабораторній системі, тобто у системі, зв'язаній із спостерігачем, то теоретичний розгляд задач розсіювання зручно проводити в рухомій системі центру мас. При переході від лабораторної системи до системи центру мас змінюється визначення кутів розсіювання частинок, тому для порівняння теорії з експериментом необхідно проводити перерахунки отриманих перетинів розсіювання.

Наприклад, при вивченні зіткнення двох однакових часток, одна з частинок (мішень) до зіткнення залишається непорушною, а друга налітає із якоюсь скінченною швидкістю. При пружному лобовому зіткненні друга частка зупиняється, передаючи свою енергію першій. Така картина спостерігається в лабораторній системі відліку. З погляду системи центру мас частинки рухаються одна назустріч іншій з однаковими швидкостями, а після зіткнення розлітаються в різні боки.

Формули перетворення характеристик розсіювання при переході від системи центру мас до лабораторної системи наведені в статті Лабораторна система.

Джерела[ред.ред. код]

  • Федорченко А.М. (1975). Теоретична механіка. Київ: Вища школа. , 516 с.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.