Ситихів
| село Ситихів | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | |
| Район/міськрада | Жовківський район |
| Рада | Дублянська міська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 347 |
| Площа | 6,30 км² |
| Густота населення | 55,08 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80382 |
| Телефонний код | +380 3252 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°55′35″ пн. ш. 24°07′23″ сх. д. / 49.92639° пн. ш. 24.12306° сх. д.Координати: 49°55′35″ пн. ш. 24°07′23″ сх. д. / 49.92639° пн. ш. 24.12306° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м.Дубляни, вул.Студентська, 5 |
| Карта | |
|
|
|
Си́тихів - село у Жовківському районі Львівської області. Відноситься до Дублянської міської ради.
Зміст |
Історія [ред.]
Ситихів (пол. Sieciechów) - село, належало до Львівського повіту, 15 км на пн.-сх. від Львова, 8 км на пд.-сх. від Куликова. На захід лежить Гряда, на південь Дубляни, на схід Малі Підліски, на північ Стронятин, Кошелів і Малий Дорошів. (два останніх села в Жовківському повіті). Серединою території села тягнеться з заходу на схід закінчення височини, яка називається "Клин" (254 м.), на північ від неї іде зниження території до 246 м., а на півдні до 245 м. Ці нижчі частини є болотистими, їх води спливають струмками на схід до Полтви, за посередництвом її допливів; Купелівки і Пікулівки. Сільська забудова лежить на східному куті узгір'я "Клин". На захід від неї фільварк "Дубина". В 1880 році було 35 будинків, 201 житель в гміні; 3 будинки, 18 жителів на території двору; 205 греко-католиків, 6 римо-католиків, 8 ізраелітів; 206 русинів, 13 поляків. Парафія римо-католицька була в Костеєві, греко-католицька в Гряді. В селі церква і гмінна кредитна каса з капіталом 335 злотих. За часів Речі Посполитої належало село до королівської власності. В 1571 році королівські люстратори вирішують суперечку за луги, які тягнуться до половини Болота і ріки Брюховиці, між власниками Ситихова і Підлісок. (Архів Бернадинів у Львові, т. 334, стр. 475). В 1501 році дозволяє король Зигмунт ІІІ мешканцям Малехова користуватись з лісу в Гряді і Ситихові, про що повідомляє власника тих сіл Миколая Требінського. В люстрації з 1661 і 1662 років (Рукопис Осолінський, № 2834, п. 97) читаємо: "Село пусте, належить до Гряди. В цьому селі згідно з люстрацією з року 1627 було 5 підсадків, кожен з них давав чиншу по 3 злотих, разо 15 злотих. Робили ці ж підсадки 2 дні до Гряди, повинностей жодних інших не мали. Там же був млин, з якого колись давали 60 злотих, але під час люстрації в 1627 році був пустий. З корчми, яка була під тим же ставом, давано 12 злотих... Тепер же, так як це село і став через ворога і військо, що проходило, знищене, податок нами з цього села прийшлось зняти...".
Персоналії [ред.]
- Григорій Файда — активний діяч ОУН, учасник нападу на пошту в місті Городку 30 листопада 1932. Представник ОУН в Маньчжурії.
Посилання [ред.]
Бібліографія [ред.]
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, wyd. pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, J. Krzywickiego i W. Walewskiego, Warszawa 1880-1902, t. 1-15.
