Сицилійський захист
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сицилійський захист | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сицилійський захист — дебют, що розпочинається ходами:
1. e2-e4 c7-c5. Належить до напіввідкритих початків.
Зміст |
Історія [ред.]
Перші згадки про дебют трапляються в трактаті Л. Лусени (XVI століття) і в пізніших рукописах Д. Полеріо та Д. Греко. У 1842 році свій аналіз дебюту опублікував Карл Яніш. У XIX століття цей дебют вважався несприятливим для чорних. В подальшому до цього початку зверталися і внесли великий вклад в розвиток теорії практично всі чемпіони світу (крім В. Стейніца). Сицилійський захист входить в дебютний репертуар практично всіх найсильніших шахістів світу. На сьогоднішній день сицилійський захист - найпоширеніша відповідь на 1. e2-e4 і один із найпопулярніших дебютів взагалі.
Основні ідеї [ред.]
Варіанти [ред.]
Див. також [ред.]
