Скальковський Аполлон Олександрович
| Скальковський Аполлон Олександрович | |
 Аполлон Скальковський |
|
| Народився | 13 січня 1808 Житомир |
|---|---|
| Помер | 9 січня 1899 (90 років) Одеса |
| Діяльність | секретар і редактор головного статистичного комітету Новоросійського краю |
| Діти | Скальковський Костянтин Аполлонович Ганна Бертенсон-Скальковська |
| Нагороди |
Демидовська премія |
Аполло́н Олекса́ндрович Скалько́вський (пол. Apollo Skalkowski, рос. Аполлон Александрович Скальковский) (* 13 січня 1808, Житомир — †9 січня 1899, Одеса) — український та російській історик, архівіст та статистик польського походження.
Зміст |
[ред.] Біографічні відомості
Вихованець Віденського й Московського університетів, з 1828 — урядовець канцелярії Новоросійського генерал-губернаторства в Одесі, згодом довголітній секретар і редактор видань Одеського статистичного комітету (офіційна назва — головний статистичний комітет Новоросійського краю; Скальковський очолював його понад п'ятдесят років), один із засновників Одеського Товариства історії і старожитностей, активний діяч Товариства сільського господарства Південної Росії; 19 грудня 1856 був обраний членом-кореспондентом Петербурзької Академії наук (історико-філологічне відділення, по розряду історико-політичних наук). Також заснував у Одесі архів міністерства внутрішніх справ і очолював його.
Батько театрального критика Костянтина Скальковського та оперової співачки Ганни Бертенсон-Скальковської.
[ред.] Творчий доробок
Автор численних праць з історії й економіки Південної України XVIII—XIX століть (переважно на основі архівних матеріалів); головні з них: «Хронологическое обозрение истории Новороссийского края», тт. І—II (1835—38) й «Опыт статистического описания Новороссийского края», тт. І—II (1850—53; т. III залишився в рукопису; за цю працю отримав Демидовську премію). Скальковський знайшов і зберіг архів Коша Запорозького XVIII ст. (нині в Києві), на підставі якого написав низку праць, зокрема «История Новой Сѣчи или последняго Коша Запорожского», тт. І—III (1840; друге видання — 1846, третє — 1885—86; сучасне перевидання — 1994), «Наезды гайдамак на Западную Украйну в XVIII ст. 1733—1768 гг.» (1845); документальні статті з історії Запорожжя та Правобережної України XVIII ст., серед них: «Филипп Орлик и Запорожцы» («Київська старовина», 1882), «Несколько документов из истории гайдамачества» («Київська старовина», 1885) та ін.
Історичні праці Скальковського, не зважаючи на романтичний підхід, певну ідеалізацію Запорожжя й шляхетське наставлення до історії гайдамаччини, завдяки документальній базі, зберігають свою вагу для історичної науки, особливо через те, що деякі цінні документи з історії Південної України та Запорозької Січі, які він використував, зараз втрачені. Зневажливе ставлення Скальковського до гайдамаків було затавровано Тарасом Шевченком у поезії «Холодний Яр»[1].
Також був автором публіцистичних статей, історичних романів («Кагальничанка», «Хрустальная балка», «Братья Искупители», «Мамай») тощо. У Петербурзі й Одесі зберігся цінний архів Скальковського, зокрема його досі не опублікований щоденник, розпочатий ще за студентських років, писаний спершу польською, а пізніше російською мовою.
[ред.] Праці
- «Хронологическое обозрение истории Новороссийского края», тт. І—II (1835—38)
- «Опыт статистического описания Новороссийского края», тт. І—II (1850—53; т. III залишився в рукопису; за цю працю отримав Демидовську премію)
- «История Новой Сѣчи или последняго Коша Запорожского», тт. І—III (1840; друге видання — 1846, третє — 1885—86; сучасне перевидання — 1994)
- «Наезды гайдамак на Западную Украйну в XVIII ст. 1733—1768 гг.» (1845)
- Первое тридцатилетие Одессы (1837).
- Сношения запорожцев с Крымом. Материалы для истории Новороссийского края (1844).
- Болгарские колонии в Бессарабии и Новороссийском крае (1848).
- Историко-статистический опыт о торговых и промышленных силах г. Одессы (1859).
[ред.] Література
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Скальковський Аполлон Олександрович |
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.. Словникова частина. Перевидання в Україні. Львів: НТШ, 2000, т. 8, с. 2853; 2003, т. 11, с. 373.
- Український радянський енциклопедичний словник. — Т. 3. — К., 1968.
- Інформація на сайті Російської академії наук.
- Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.
- С. Я. Боровой. Скальковский, Аполлон Александрович // Советская историческая энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1969, т. 12, стлб. 944.
- С. Я. Боровой. А. А. Скальковский и его работы по истории Южной Украины // Записки Одесского археологического общества, 1960, т. 1.
- С. Я. Боровий. Про економічні погляди А. О. Скальковського // З історії економічної думки на Україні. Київ, 1961.
[ред.] Примітки
- ↑ "«Гайдамаки не воины,— / Розбойники, воры. / Пятно в нашей истории…» / Брешеш, людоморе! / За святую правду-волю / Розбойник не стане" — ці Шевченкові рядки відносяться до книжки Скальковського «Наезды гайдамак на Западную Украйну…».
