Скарн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Скарни (рос. скарн, англ. skarn нім. Skarngestein m) – високотемпературна контактово-метасоматична гірська порода, що складається з кальцієвих, магнієвих, залізистих і манґанових силікатів та алюмосилікатів. Текстура звичайно масивна, структура – повнокристалічна. С. складають переважно контактові лінзовидні і пластоподібні тіла, рідше – трубоподібні і жильні тіла в карбонатних і алю¬мосилікатних гірських порід. Утворення скарнів – це результат дії на первинні гірські породи, переважно вапняки та доломіти, високотемпературних розчинів, які містили залізо, магній, кальцій, силіцій, алюміній та ін. метали, за участі у процесах води, вуглекислоти, хлору, флуору, бору та ін. За мінералогічним та хімічним складом розрізняють два типи скарнів: вапнякові та магнезіальні. Вапнякові утворюються на гранітоїдів з вапняками, магнезіальні – з доломітами. Скарни часто рудоносні.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]